Масштаб катастрофи на гімалайському кордоні Непалу й Китаю продовжує зростати. Станом на ранок 28 серпня влада Непалу повідомляє вже про 469 загиблих на своїй території, тоді як у китайському Тибеті раніше підтвердили ще три смерті. Понад 1500 людей у двох країнах залишаються зниклими безвісти.
Рятувальні групи працюють у долинах, які кілька днів тому накрила величезна хвиля води, каміння та льоду. Потік зносив будинки, мости, автомобілі й дороги, а в окремих місцях залишив після себе багатометрові шари бруду.
Нову небезпеку створило озеро вище за течією
Після катастрофи в горах утворилося нове озеро. Влада Китаю та Непалу попереджає, що воно вже переливається через природну перепону й може спричинити нову хвилю повені.
За оцінками китайського Міністерства водних ресурсів, у водоймі накопичилося близько двох мільйонів кубометрів води, а протягом наступних трьох днів її обсяг може збільшитися ще приблизно на три мільйони кубометрів.
Озеро розташоване приблизно за десять кілометрів від прикордонного переходу Гіронг і майже на кілометр вище за нього. Через це жителів потенційно небезпечних районів закликають залишати низини й переміщуватися на височини.
Непальська армія направила додаткові групи для спостереження за річкою Бхотекоші. Паралельно рятувальники намагаються дістатися до людей, які могли опинитися заблокованими в тунелі гідроенергетичного проєкту Upper Trishuli-1.
Понад три тисячі людей евакуювали вертольотами
Лише в Непалі вертольотами вивезли понад 3250 людей. Поранених і тих, хто залишився без житла, доправляють до Катманду та інших безпечніших районів.
Серед зниклих є понад 500 іноземців. Багато з них були туристами, трекерами або паломниками, які прямували до священної гори Кайлаш у Тибеті. Через зруйновані дороги й проблеми зі зв’язком родини в десятках країн досі не мають інформації про близьких.
За попереднім аналізом супутникових знімків, поштовх катастрофі міг дати обвал гірської породи під льодовиком. Разом із породою зірвалася частина льоду, а вода й уламки стрімко пішли вниз долиною, перетворившись на потік руйнівної сили.
Трагедія знову привернула увагу до нестабільності гімалайських льодовиків. У горах потепління змінює не тільки швидкість танення льоду, а й стійкість схилів, через що раптові обвали можуть створювати небезпечні озера й миттєві паводки.
Поки головним завданням залишається пошук зниклих. Але через нове озеро рятувальникам доводиться одночасно працювати з наслідками вже пережитої катастрофи й готуватися до можливого повторного удару води.
