Іранська влада дедалі відкритіше визнає масштаб економічних втрат після шести місяців війни зі Сполученими Штатами та посилення зовнішніх обмежень. Президент Масуд Пезешкіан заявив, що імпорт і експорт країни скоротилися майже на 35% через американські санкції та морську блокаду. Одночасно річна інфляція минулого місяця досягла 66%, перетворюючи економічний тиск на одну з головних внутрішніх проблем Тегерана.
Погіршення ситуації відчувається одразу в кількох сферах. Дорожчають продукти та базові послуги, складнішим стає імпорт обладнання й комплектуючих, а бізнесу важче проводити міжнародні розрахунки. Навіть компанії, які формально не перебувають під санкціями, стикаються з обережністю банків і контрагентів, які не хочуть ризикувати доступом до доларової системи.
Вашингтон переводить санкції на новий рівень
США паралельно посилюють кампанію вторинних санкцій, намагаючись змусити іноземні компанії та фінансові установи скоротити співпрацю з Іраном. Американське казначейство вже розширило обмеження проти структур, пов’язаних із нафтовою торгівлею, банківськими каналами, оборонним сектором і посередниками, які допомагають Тегерану обходити санкції.
Один із нових епізодів стосується підрозділів єгипетського Banque Misr в Об’єднаних Арабських Еміратах. США запропонували відрізати ці філії від доларових транзакцій через звинувачення у проведенні операцій, пов’язаних з іранськими фінансовими мережами. Єгипетська сторона наголошує, що заходи стосуються лише конкретних закордонних підрозділів банку.
Для Ірану найбільша небезпека полягає в тому, що вторинні санкції можуть поступово скорочувати навіть ті торговельні канали, які ще залишаються відкритими. Великі партнери на кшталт Китаю та Індії поки не потрапили під найжорсткіші американські заходи, але Вашингтон прямо попереджає інші держави про ризики продовження бізнесу з Тегераном.
Ормузька протока залишається головним важелем Ірану
Попри економічний тиск, іранське керівництво демонструє, що не збирається відмовлятися від контролю над Ормузькою протокою. Через цей маршрут історично проходила значна частина світових поставок нафти й зрідженого газу, тому будь-яке нове загострення навколо протоки одразу впливає на енергетичні ринки.
Паралельно Катар і Пакистан намагаються підтримувати дипломатичний канал. Катарський прем’єр під час переговорів у Тегерані закликав повернутися до довоєнного режиму відкритого судноплавства через протоку. Іранська сторона назвала ці контакти конструктивними, але прориву поки немає.
У результаті країна опинилася в складній точці: воєнний і санкційний тиск уже сильно б’є по торгівлі та цінах, але Тегеран усе ще має геополітичні важелі, здатні створити проблеми для глобальної економіки. Саме ця взаємна вразливість робить наступні місяці особливо небезпечними як для регіону, так і для світових енергетичних ринків.
