Банк Японії зробив ще один крок у відході від багаторічної надм’якої політики. Регулятор підвищив ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів до 1,25%, що стало найвищим рівнем приблизно за 31 рік. Рішення підтримали сім із дев’яти членів ради, тоді як двоє виступили проти підвищення.
Для Японії сама цифра 1,25% виглядає невисокою порівняно зі США чи Європою. Але історичний контекст інший: країна десятиліттями жила з нульовими або навіть від’ємними ставками, намагаючись перемогти дефляцію. Тепер центральний банк розв’язує протилежну задачу — не допустити, щоб інфляція закріпилася вище бажаного рівня.
Регулятор перейшов від стимулювання інфляції до її стримування
Голова Банку Японії Кадзуо Уеда дав зрозуміти, що нинішній цикл може продовжитися. Банк бачить ризик, що зростання цін на енергію, слабка єна та сильніші зарплати підтримуватимуть інфляцію довше, ніж очікувалося. Тому політика стає більш превентивною.
Фінансові ринки уже закладають можливість нових підвищень. Серед сценаріїв обговорюються як послідовні кроки по 25 базисних пунктів, так і більші рухи, якщо ціни почнуть зростати швидше. Прогнози аналітиків щодо кінцевої ставки дедалі частіше зміщуються до району 1,75%.
Парадоксально, але після рішення єна послабилася. Причина не в самому підвищенні, а в тому, що інвестори очікували ще жорсткішого сигналу. Крім того, ринок враховує масштабні державні інвестиційні програми Японії, які можуть підтримувати попит і водночас збільшувати інфляційний тиск.
Дорожчі гроші змінюють поведінку банків, компаній і домогосподарств
Упродовж багатьох років японські компанії звикли до майже безкоштовного фінансування. Підвищення ставок поступово збільшує вартість кредитів, змінює прибутковість облігацій і робить заощадження привабливішими. Для банків це може покращити маржу, але для позичальників — означати дорожче рефінансування.
Особливо важливим є вплив на світові фінансові потоки. Японські інвестори володіють великими обсягами іноземних облігацій. Коли прибутковість усередині країни зростає, частина капіталу може повертатися додому, створюючи додатковий тиск на глобальні боргові ринки.
Банк Японії все ще має значно м’якшу політику, ніж багато інших центральних банків. Але напрямок уже змінився. Для країни, яка десятиліттями боролася з нестачею інфляції, ставка 1,25% є не просто технічним рішенням, а ознакою завершення цілої економічної епохи.
