Японія провела найбільшу валютну інтервенцію у своїй історії, витративши з 30 липня до 26 серпня 15,4 трлн єн, або приблизно $96,5 млрд, на підтримку національної валюти. Масштаб операції показує, наскільки серйозною для Токіо стала слабкість єни, яка в липні опускалася майже до 164 за долар — найнижчого рівня приблизно за чотири десятиліття.
Слабка валюта традиційно допомагає японським експортерам, але цього разу негативні наслідки почали переважати. Японія сильно залежить від імпорту енергоносіїв і сировини, тому дешевша єна робить дорожчими нафту, газ, продовольство та комплектуючі. Для домогосподарств це означає новий тиск на ціни, а для уряду — ризик посилення невдоволення вартістю життя.
Токіо вперше діяв у рідкісній координації зі США
Найбільші операції відбулися наприкінці липня, коли японська влада купувала єну й продавала долари на валютному ринку. Частина інтервенції проводилася у незвичній координації зі Сполученими Штатами, а Південна Корея синхронізувала власні дії. За оцінками ринку, лише одна доба могла коштувати Японії понад 9 трлн єн.
Після втручання єна різко відійшла від мінімуму та певний час торгувалася біля 155 за долар, однак потім знову ослабла. Наприкінці серпня курс повернувся приблизно до 159–160 єн за долар, що показує головну проблему інтервенцій: вони можуть швидко змінити ринок, але не завжди здатні надовго переламати фундаментальний тренд.
Причина слабкості єни залишається тією самою — великий розрив між японськими та американськими процентними ставками. Інвестори охочіше тримають активи в доларах, а дешеві кредити в єнах використовують для фінансування операцій в інших валютах.
Тепер увага переходить до Банку Японії
Після рекордних витрат уряду дедалі більше учасників ринку вважають, що стабілізація єни потребуватиме не лише валютних інтервенцій, а й жорсткішої монетарної політики. Представники Банку Японії останніми днями робили більш рішучі заяви про необхідність своєчасного підвищення ставки, якщо інфляція залишатиметься стійкою.
Ринок оцінює ймовірність нового підвищення ставки на вересневому засіданні дуже високо, хоча саме рішення ще не прийняте. На нього впливатимуть інфляція, зарплати, внутрішній попит і поведінка єни після рекордної інтервенції.
Рекордний масштаб втручання важливий і з погляду резервів. Японія має значний запас ліквідних валютних активів, тому технічно здатна проводити великі операції й надалі. Проте кожна нова інтервенція стає дорожчою політично й економічно, якщо фундаментальна різниця ставок між Японією та США не скорочується.
Японія фактично показала, що готова витрачати десятки мільярдів доларів заради стабілізації курсу. Але майже $100 млрд за один місяць також демонструють межі такого підходу: якщо різниця ставок і зовнішні ризики збережуться, валютний ринок знову перевірятиме Токіо на готовність втручатися.
