Історія Чумацького Шляху почалася не з плавного росту ізольованої галактики. Новий аналіз даних Hubble показав переконливі сліди великого злиття, що сталося приблизно 11,8 млрд років тому — лише через близько два мільярди років після Великого вибуху. Тоді молода Галактика поглинула карликову систему, яку дослідники назвали LKH.
Це відкриття відсуває добре простежувану історію великих галактичних зіткнень приблизно на 1,8 млрд років у минуле порівняно зі знаменитим злиттям Gaia-Sausage-Enceladus. Воно також показує, що зовнішні галактики брали участь у побудові Чумацького Шляху вже на дуже ранньому етапі.
Археологічними доказами стали кульові скупчення
Дослідники проаналізували 39 давніх кульових скупчень у внутрішніх приблизно 20 тисячах світлових років Галактики. Такі скупчення містять десятки тисяч або мільйони дуже старих зір і можуть зберігати хімічний «підпис» середовища, де вони народилися.
Висока роздільна здатність Hubble дозволила точніше визначити вік і металічність скупчень. Разом із вимірюваннями руху зір це виявило третю популяцію, яка не відповідала ані скупченням, сформованим усередині молодого Чумацького Шляху, ані тим, що прийшли з Gaia-Sausage-Enceladus.
Ці об’єкти виявилися старшими за скупчення від пізнішого великого злиття, але молодшими за найдавніші власні скупчення Галактики. Саме така послідовність дозволила пов’язати їх із окремою карликовою галактикою.
LKH була важливим «будівельним блоком» молодої Галактики
За оцінками, зоряна маса LKH могла становити близько 500 млн мас Сонця. Для сучасного Чумацького Шляху це невелика величина, але 11,8 млрд років тому сама наша Галактика була значно меншою. Тому таке злиття могло суттєво змінити її структуру.
Назва LKH — скорочення від Low-energy-Kraken-Heracles. Вона об’єднує кілька попередніх гіпотез, які припускали існування ранньої події злиття. Новий аналіз стародавніх скупчень фактично зв’язав ці припущення в одну картину.
Відкриття показує, що галактична еволюція схожа на археологію: навіть коли сама карликова галактика давно зникла як окремий об’єкт, її зорі та скупчення зберігають інформацію про походження. Саме за цими залишками астрономи поступово відновлюють «родовід» Чумацького Шляху.
У перспективі команда хоче використати ще не досліджені Hubble скупчення, щоб відновити інші епізоди ранньої історії Галактики. Чим точнішим стає «родовід» старих зоряних популяцій, тим краще можна перевіряти комп’ютерні моделі того, як великі спіральні галактики збиралися з менших систем у молодому Всесвіті.
