8 листопада США і Тайвань розпочали дводенні зустрічі "віч-на-віч" у Нью-Йорку, спрямовані на зміцнення торговельних та економічних зв’язків у період загострення напруженості між Вашингтоном і Пекіном. Про це пише The Wall Street Journal.

Очікується, що зустрічі, про які оголосили на початку цього року, стосуватимуться таких сфер, як сільське господарство та цифрова торгівля.

Китай, який вважає Тайвань частиною своєї території, засудив торговельну ініціативу, заявивши, що переговори надсилають неправильний сигнал, який передбачає суверенітет Тайваню.

  “Китай завжди виступає проти будь-якої країни, яка веде переговори щодо економічних і торговельних угод суверенного або офіційного характеру з китайським регіоном Тайвань”, — заявив речник посольства Китаю  Лю Пенгю. “Ми закликаємо США не повторювати своїх неправомірних дій”.

Водночас уряди США та Китаю працюють над організацією зустрічі між президентом Джо Байденом і китайським лідером Сі Цзіньпіном на полях саміту Великої двадцятки найбільших економік в Індонезії в середині листопада.

Між двома країнами висока напруженість, зокрема й тому, що Білий дім продовжує вводити мита на китайський імпорт, схвалені адміністрацією Трампа.

Нещодавно адміністрація оприлюднила нову оборонну стратегію, назвавши КНР “найбільшою довготривалою небезпекою для США” та закликавши до термінових узгоджених зусиль для нарощування військового потенціалу для стримування Пекіна в найближчі десятиліття.

Зустрічі в Нью-Йорку, які отримали назву “американо-тайванська ініціатива щодо торгівлі XXI століття”, відбулися після травневого запуску широкого пакту про економічну співпрацю, відомого як “Індо-Тихоокеанська економічна основа процвітання”, який показує зусилля адміністрації Байдена зміцнити економічні відносини з дружніми країнами в регіоні, щоб протистояти Китаю.

Тайвань висловив зацікавленість у приєднанні до IPEF, але США обрали двосторонній формат для поглиблення зв’язків з Тайбеєм.

Тайванська ініціатива не розроблена як традиційна торгова угода, яка передбачає зниження тарифів для збільшення торгівлі. Натомість охоплює низку питань для зміцнення двосторонніх зв’язків, таких як сприяння торгівлі, усунення дискримінаційних торговельних бар’єрів і встановлення суворих трудових і екологічних стандартів, а також питання цифрової та сільськогосподарської торгівлі.

Одначе, бізнес-групи США та торгові експерти вітають ініціативу, яка з’явилася в той час, коли присутність Тайваню як торговельного партнера стає значною, особливо через його позицію як домінуючого світового постачальника передових напівпровідників.

Двосторонні переговори відбуваються під егідою Американського інституту в Тайвані, де-факто Посольства США в Тайбеї та Тайбейського економічного культурного представництва в США.

Попри те, що США міцно співпрацюють з Тайванем, вони не мали офіційних дипломатичних відносин з островом з 1979 року, коли США встановили офіційні відносини з Китаєм, який вважає Тайвань частиною своєї території.

Попри те, що остаточне рішення щодо будь-яких дій Тайваню прийматиме Постійний комітет Політбюро з семи осіб, Центральна військова комісія може розробити й втілити план битви.

Чотири аналітики з питань безпеки та чотири військових аташе сказали агенції, що російсько-українська війна показала, наскільки важливою для будь-якого китайського плану була б швидкість – як у нарощуванні ескалації, так і в її реалізації.

Раніше Сі Цзіньпін отримав третій президентський термін. У такий спосіб він закріпив за собою місце найвпливовішого правителя країни з часів Мао Цзедуна.

Також він заявив, що Китай не відмовиться від налаштування силового повернення Тайваню під свій контроль. У відповідь Тайвань наголосив, що його суверенітет не може бути предметом торгу.

Водночас у жовтні глава КНР оголосив, що готовий співпрацювати з США. Він заявив, що у такий спосіб країни можуть знайти спосіб налагодити зв’язки обох сторін.

25 жовтня уряд Китаю висловив протест у зв’язку з візитом делегації Німеччини до Тайваню. Пекін закликав німецьких депутатів негайно припинити взаємодію із “сепаратистськими силами, що виступають за незалежність Тайваню “, оскільки острів є “невіддільною частиною території Китаю”.

Вже 7 листопада британський міністр з питань торгівлі Грег Хендс заявив, що має намір відвідати Тайвань. Міністерство закордонних справ Китаю закликало Велику Британію припинити діалог з Тайванем.

Окрім цього, народна депутатка України від “Голосу” Кіра Рудик стала першою українською парламентаркою, яка відвідала Тайвань.

 Китай вирішив, що статус-кво Тайваню більше не є прийнятним, і почав посилювати тиск на владу острова, зокрема заявляючи про можливість застосування сили, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен 26 жовтня.

Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.

27 жовтня виконавчий директор російського нафтового гіганта “роснєфть” і один із найближчих соратників російського президента володимира путіна – ігор сєчін похвалив лідерів Китаю та заявив, що Тайвань повернеться до своєї “рідної гавані” “за розкладом”.