Коралові рифи по всьому світу опинилися в ситуації, коли природа просто не встигає відновитися між хвилями екстремальної спеки. Нове глобальне дослідження показало, що середній проміжок між масовими знебарвленнями коралів скоротився до п’яти-шести років.
Ще кілька десятиліть тому між такими подіями могли проходити десятиліття. Тепер нова хвиля перегріву океану часто накриває риф раніше, ніж попереднє покоління коралів встигає повернутися до нормального стану.
Дослідження охопило майже 37 тисяч рифів у 120 країнах
Вчені проаналізували понад 40 років спостережень майже на 37 тисячах ділянок у 120 країнах і територіях. Це один із наймасштабніших масивів даних про стан коралових екосистем, який дозволяє побачити не окрему катастрофу, а довгостроковий глобальний тренд.
Знебарвлення виникає, коли через надмірну температуру води корали втрачають симбіотичні водорості, що забезпечують їх поживними речовинами й кольором. Сам по собі знебарвлений корал ще не мертвий, але без швидкого зниження температури він стає вразливим до голоду та хвороб.
Особливо тривожний показник — загальна площа живих твердих коралів. У 2020–2024 роках вона була приблизно на 9,5% нижчою за історичну середню норму.
Після окремих епізодів рифи можуть відновлюватися досить швидко. Наприклад, у 2017–2019 роках світові рифи повернули близько 6% коралового покриву, майже компенсувавши попередні втрати. Проблема в тому, що тепер періоди спокою стають дедалі коротшими.
Цей процес вчені описують як «сходи занепаду»: після кожної нової хвилі частина рифів відновлюється, але стартує вже з нижчого рівня, ніж до попереднього перегріву. Якщо такі цикли прискорюються, система поступово втрачає здатність повертатися до попереднього стану.
Наступне масове знебарвлення може початися вже цього року
Учені особливо уважно стежать за посиленням Ель-Ніньйо та рекордними температурами поверхні океану. 22 серпня середня глобальна температура морської поверхні досягла близько 21,1 градуса за Цельсієм — нового максимуму.
Остання глобальна хвиля знебарвлення, що почалася у 2023 році, вже стала наймасштабнішою за всю історію спостережень і зачепила приблизно 77% коралових районів світу.
Рифи мають значення далеко за межами біорізноманіття. Вони підтримують приблизно чверть усіх морських видів, захищають узбережжя від хвиль і штормів, забезпечують доходи рибальству та туризму й фактично є природною інфраструктурою для мільйонів людей.
Втрата рифів означає не лише екологічну, а й економічну проблему. Узбережжя стають вразливішими до штормових хвиль, рибальські громади втрачають улови, а туристичні регіони — один із головних природних активів.
Науковці наголошують: місцеві заходи — обмеження надмірного вилову, контроль забруднення та захист узбереж — здатні підвищити стійкість рифів. Але без швидкого скорочення глобальних викидів вони не зможуть компенсувати постійне нагрівання океану.
