Одна з найбільших водних судових справ Австралії завершилася поразкою фермерів. Верховний суд Нового Південного Уельсу відхилив колективний позов, поданий від імені близько 28 тисяч іригаторів проти Murray-Darling Basin Authority.
Позивачі вимагали від A$750 млн до A$1,5 млрд компенсації. Вони стверджували, що управління річковою системою призвело до нижчих водних квот, зростання вартості тимчасової води та втрати прибутків у фермерських господарствах.
Суд не визнав обов’язку захищати одну групу користувачів від економічних втрат
Справу розглядав суддя Тім Фолкнер. Він дійшов висновку, що Murray-Darling Basin Authority не мала окремого обов’язку перед конкретною групою іригаторів уникати суто економічних збитків на шкоду іншим користувачам річкової системи.
Суд підкреслив, що MDBA є незалежним органом, який повинен реалізовувати міжштатні правила розподілу води та діяти в ширшому суспільному інтересі. Покладання на нього спеціального обов’язку перед одним колом фермерів могло б спотворити цей баланс.
Позов стосувався управління водою в районі Barmah Choke — вузької ділянки річки Муррей між Tocumwal і Deniliquin. У центрі суперечки були рішення про пропуск великих обсягів води та затоплення частини лісу Barmah-Millewa у 2017–2019 роках.
Іригатори стверджували, що ці операції спричинили додаткові втрати води під час транспортування й погіршили доступність ресурсу для фермерів. Захист MDBA наполягав, що рішення були необхідними для виконання зобов’язань щодо постачання води до Південної Австралії.
Суд також звернув увагу, що безпосередні водні квоти для окремих фермерів встановлюють уряди штатів. Через це, за висновком судді, між MDBA та кожним із позивачів не було достатньо прямого правового зв’язку для виникнення такого обов’язку.
Поразка може дорого коштувати самим учасникам колективного позову
Окрім відмови у компенсації, суд зобов’язав позивачів сплатити судові витрати відповідача. Остаточний розмір цих витрат ще може визначатися окремо, але для великої багаторічної справи сума потенційно буде значною.
Рішення має ширше значення для всієї системи Murray-Darling Basin. Вона охоплює кілька штатів, забезпечує водою сільське господарство, міста та екосистеми й десятиліттями залишається джерелом політичних та економічних конфліктів.
Фермери часто вважають, що екологічні й міжштатні правила надто сильно обмежують їхній доступ до води. Екологи, навпаки, попереджають, що надмірний забір води може зруйнувати річкові екосистеми та зробити систему ще вразливішою до посух.
Саме цей конфлікт інтересів і став ключовим для суду: річкова система є спільним ресурсом, а рішення щодо неї неможливо оцінювати лише через прибутки однієї групи користувачів.
Для 28 тисяч іригаторів вирок означає, що багаторічна спроба отримати масштабну компенсацію завершилася не лише без виплати, а й із додатковим фінансовим ризиком. Водночас справа може вплинути на майбутні позови щодо управління водними ресурсами в Австралії.
