Глобальна хвиля інвестицій у штучний інтелект дедалі помітніше переходить із технологічних презентацій у реальний промисловий сектор. У серпні виробничі підприємства Китаю, Японії та Південної Кореї продемонстрували розширення активності, а головним спільним фактором став високий попит на напівпровідники, комп’ютери, серверне обладнання та інші компоненти для інфраструктури ШІ.
Приватний індекс ділової активності у виробництві Китаю, який розраховує S&P Global, піднявся до 51,5 пункту з 50,9 у липні. Значення вище 50 означає зростання. Результат також перевищив середній прогноз аналітиків на рівні 51 пункту, хоча офіційний китайський індикатор і далі показує, що ширший промисловий сектор залишається крихким.
Японія отримала найсильніший приплив нових замовлень із 2018 року
У Японії виробничий PMI зріс до 54,9 пункту з 54,5 місяцем раніше. Це восьмий місяць розширення поспіль, а нові замовлення збільшувалися найшвидшими темпами з січня 2018 року. Особливо сильним залишався попит у сегментах, пов’язаних із напівпровідниками та ШІ, що підтримує не лише виробників електроніки, а й постачальників матеріалів, точного обладнання та промислової автоматики.
Південна Корея також утрималася в зоні зростання дев’ятий місяць поспіль. Її PMI дещо знизився — з 53,1 до 52,3, але експортний імпульс залишається надзвичайно сильним. Загальний обсяг корейського експорту у серпні зріс на 68,7% у річному вимірі, продовживши серію зростання вже до п’ятнадцяти місяців.
ШІ підтримує регіон, але зростання залишається нерівномірним
Позитивна картина поширилася і на частину інших азійських економік. Тайванський PMI залишився високим на рівні 54,7, Малайзія зберегла слабке розширення, а Філіппіни прискорилися до 54,9. Водночас Індонезія повернулася до зони скорочення з показником 49,8.
Найконтрастніша ситуація склалася в Індії: там темпи зростання промисловості впали до п’ятирічного мінімуму, слабший попит уже призвів до першого скорочення робочих місць більш ніж за два роки. Це показує, що ШІ-бум не вирішує всіх проблем регіону. Проте для економік, інтегрованих у виробничі ланцюги чипів, серверів і електроніки, він став потужним захисним фактором на тлі високих енергетичних витрат і геополітичної невизначеності.
Особливо важливо, що нинішній попит стосується не лише найпередовіших процесорів. Розширюються замовлення на пам’ять, друковані плати, системи живлення, мережеве обладнання, охолодження та промислову електроніку. Це розподіляє ефект ШІ-буму по значно ширшому колу виробників і робить технологічний цикл помітним у традиційній промисловій статистиці.
Водночас для компаній зростають і витрати. Дорожча енергія, дефіцит окремих компонентів та конкуренція за кваліфікованих інженерів тиснуть на маржу. Тому наступні місяці покажуть, чи зможе попит на ШІ-інфраструктуру достатньо довго компенсувати ці витрати. Поки що серпневі дані свідчать: для значної частини експортної Азії технологічний суперцикл залишається головним джерелом промислового імпульсу.
