Українські сили продовжили далекобійну кампанію проти інфраструктури, яка забезпечує російську армію пальним, авіацією та ударними безпілотниками. Підтверджені удари по нафтопереробному заводу у кирішах, військовому аеродрому в єйську та об’єкту підготовки й запуску дронів у міллерово.
Після атак на всіх трьох напрямках повідомлялося про пожежі. Масштаб остаточних пошкоджень ще оцінюється, тому коректніше говорити про підтверджене ураження об’єктів, а не про повне знищення всього обладнання на території.
НПЗ у кирішах має стратегічне значення для паливної системи росії
Підприємство у кирішах ленінградської області є другим за потужністю нафтопереробним заводом росії та найбільшим на її північному заході. Воно здатне переробляти близько 20 млн тонн нафти на рік.
Завод виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, а також інші нафтопродукти. Українська сторона вказує, що частина його продукції використовується для забезпечення російських військ, тому об’єкт має не лише економічне, а й військово-логістичне значення.
Повторні удари по великих НПЗ створюють кумулятивний ефект. Навіть якщо підприємство не зупиняється повністю, пошкодження окремих установок змушує скорочувати переробку, витрачати ресурси на ремонт і перерозподіляти сировину між іншими заводами.
Для росії це особливо чутливо на тлі вже наявних проблем із внутрішнім паливним балансом. Чим довше великі НПЗ працюють нижче номінальної потужності, тим складніше одночасно забезпечувати цивільний ринок, експорт та потреби армії.
У єйську та міллерово били по авіаційній і безпілотній інфраструктурі
В єйську краснодарського краю удар припав по військовому аеродрому, після чого на об’єкті виникла пожежа. У міллерово ростовської області було уражено майданчик, який використовувався для зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників.
Окремо українські військові повідомляли про ураження засобів протиповітряної оборони та радіолокації на аеродромній інфраструктурі. Серед названих систем — «Панцир-С1», радари «Сопка-2», «Каста» та «Небо-СВ», а також аеродромне радіолокаційне обладнання.
Втрата або навіть тимчасове виведення з роботи таких систем має подвійний ефект. Вона послаблює прикриття конкретного об’єкта й одночасно змушує російське командування перекидати додаткові комплекси ППО з інших напрямків.
Тактика України дедалі чіткіше спрямована не на один тип цілей, а на пов’язані між собою ланки: пальне, аеродроми, дрони, склади, радари та ППО. Чим більше таких елементів доводиться одночасно ремонтувати й захищати, тим дорожчою для росії стає підтримка військової інфраструктури у глибокому тилу.
