15:55 В Україні до Дня Соборності бачать занепад свободи і слабкі потуги опозиції до єднання | |
В Україні зафіксовано відхід від демократичних стандартів. Реалізація політичних прав і громадянських свобод помітно ускладнилася через дії влади. Про це йдеться в щорічній доповіді Freedom house, повідомляє Ксенія Лазоренко у статті "Невільні для вільних" в газеті "Экономические известия". За останні два роки Україна з групи "вільних демократій" перейшла в розряд "частково вільних" з трендом до погіршення у зв'язку з кримінальними переслідуваннями представників української опозиції. З 2008-го по 2011 р. рейтинг України погіршився на 13 балів. Експерти Freedom House оцінювали рівень демократії в країнах світу за двома критеріями: політичні права (можливість вільної участі у виборах і у формуванні важливих для суспільства рішень) і громадянські свободи (свобода висловлювати думку, особисту автономію від держави, незалежність ЗМІ, захист прав меншин). У категорії "політичні права" Україна отримала "четвірку" замість "трійки" за "спробу придушити опозицію, використання політично мотивованих судів, репресії проти ЗМІ, а також використання сили у придушенні демонстрацій". Звинувачення проти колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко Freedom House охарактеризував як "сумнівні". В категорії "громадянські свободи" Україні нарахували 3 бали. Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що до подібних рейтингів необхідно ставитися спокійно, позаяк вони з'являються завжди, коли "світова громадськість намагається чинити певний політичний тиск на Україну". Дефіцит же демократії спостерігається на всіх континентах, від США до Південно-Східної Азії, що пов'язано як із кризою традиційних форм демократичного устрою, так і з проблемами забезпечення балансу порядку і прав людини. Головна проблема України полягає у відсутності діалогу влади та опозиції, а також додаткових стимулів для розвитку громадянського суспільства. "Плюс до всього, частина власників ЗМІ провадять політику самоцензури, намагаючись обмежити або ухилитися від обговорення гострих політичних питань, що теж позначається на загальній оцінці ситуації з демократією", - сказав газеті "Экономические известия" експерт. На його думку, поза увагою експертів опинилися позитивні дії влади в 2010-2011 рр. "Ухвалення закону про доступ до інформації, створення прозорих конкурсів для фінансування з держбюджету громадських організацій, питання декриміналізації економічних злочинів, питання надання безоплатної медичної допомоги. Це ті конкретні дії, які були здійснені владою, але чи то ігнорувалися, чи не враховувалися при формуванні рейтингу", - каже пан Кулик. Політолог і позаштатний радник президента Віктора Януковича Дмитро Видрін вважає, що оцінку будь-якого дослідження необхідно починати з аналізу механізму його складання. "Наскільки він коректний, наскільки коректно обрана вибірка Інституту соціології, наскільки коректна соціологічна структура і мережа. Дуже часто ті організації, які роблять рейтинги "умовної свободи і демократії", невільні у розкритті своїх власних механізмів. Ніколи не говориться, наскільки вільний механізм складання цих досліджень від впливу лобістів, грантодавців тощо. Тому, коли я чую про ці рейтинги, я згадую одне своє старе висловлювання, що "політика в Україні - це правда про інших", - сказав "Экономические известия" експерт. Так, пан Видрін натякнув на те, що Freedom House - неурядова організація зі штаб-квартирою у Вашингтоні (США). Фінансування організації здебільшого здійснюється на кошти Держдепартаменту США та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також низкою міжнародних фондів і урядів, включаючи National Endowment for Democracy. Приймаються пожертвування від приватних осіб. Тимчасом політолог Олександр Палій стверджує, що "раціональне зерно" у рейтингу Freedom House усе ж є. "І справа не тільки в питанні про Тимошенко. А в тому, що вплив суспільства на процеси в країні зменшується. Влада монополізувала судову систему, правоохоронні органи, а якогось суспільно корисного результату немає. Корупція, як свідчать соціологічні опитування, збільшується. Злочинність теж", - сказав експерт. За його словами, подібні міжнародні рейтинги можуть мати й економічні наслідки для країни, тому що впливають на оцінку її інвестиційної привабливості. "Для інвесторів це певний знак. Хоча, звісно, вони вивчають ситуацію набагато глибше", - додав він. Зі свого боку голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зазначає, що західні, зокрема й американські, інвестори зацікавлені передусім у гарантіях для їхніх інвестицій. І якщо такі гарантії дають відверто недемократичні режими, то розмови про демократію поступаються місцем конкретному фінансовому інтересу. "Якщо подивитися на те, куди інвестують американські компанії, то з подивом виявимо, що дуже часто - в економіки країн з авторитарними, а іноді навіть з тоталітарними режимами. І якщо режим авторитарний, але стабільний, є нафта або інші корисні копалини, є можливість заробити, американські компанії будуть інвестувати", - сказав політолог в бесіді з газетою "Экономические известия". Політолог Павло Ковальов в газеті "День" у своїй статті "Чи стане День Соборності Днем Єдності?" нагадує про те, що Янукович об'єднав два свята в одне, а саме День Свободи та День Соборності, які тепер святкуються разом 22 січня. Скасувавши останнім передноворічним указом День Свободи, асоційований з нелюбою йому Помаранчевою революцією, і об'єднавши його з Днем Соборності 22 січня, Віктор Янукович досяг двоякого успіху. Один "успіх" - його, особистий: він повністю позбувся формальної спадщини 2004 року. Друге досягнення - об'єктивно-історичне: президент не зміг відмовитися від свята, яке символізує єднання України. Від свята, яке навіть за Ющенка перебувало дещо в тіні порівняно з тими ж помпезними урочистостями Помаранчевої революції. І було б дуже символічним, якби в цей день об'єдналася українська опозиція. Але ж бажання об'єднатися залежить не від дати, а від амбіцій і кон'юнктури поточного моменту. Що ж відбудеться 22 січня? Об'єднуватися збираються "Батьківщина", "Фронт Змін" і "Свобода". Ось тут-то і ховається перший "троянський кінь" потенційного об'єднання. Якщо дві перші партії називаються безумовними лідерам проходження 5-процентного виборчого бар'єра, то "Свобода" залишається під питанням. Зате проходження її лідерів по мажоритарних округах в Західній Україні безумовне. Цілком можливо, "що "Свободі" з цієї причини "пакт про ненапад" знадобився навіть більше, ніж "Батьківщині" і "Фронту". Адже єдність Тягнибока з Яценюком і Турчиновим вдаряє взаємно по всіх учасниках: шанувальники "Свободи" не пробачать своєму лідеру "обіймів" з "бютівцями" і "фронтовиками". А останнім складно буде пояснити своїм прихильникам в Центральній Україні, не кажучи вже про Південний Схід, що у них спільного з "головним націоналістом України". Але документ вони підписати готові. Чи означає це, що ризики прораховані? Найімовірніше, розподіл округів вже все ж таки відбувся. І це - друге підґрунтя майбутнього підписання. Якби не було згоди хоча б у половині округів, таке дійство не мало б взагалі жодного сенсу. Найохочіше на цю тему говорять представники "Батьківщини". Так, народний депутат від цієї політсили Андрій Павловський заявив, що опозиція узгодила кандидатів по 175 округах з 225. "Повністю узгоджені округи в Західній Україні, у Галичині, завершуються переговори щодо Центральної України та Києва. Є проблеми на Сході - з урахуванням того, що там сильний адмінресурс, потрібно знайти кандидата, який мав би певну політичну вагу і хоча б якісь шанси. Здебільшого саме з цим пов'язана затримка". Але це ж узгодження приховує і проблеми. Мова йде про більш-менш рівноцінне представництво всіх трьох політсил у майбутньому парламенті. Це - третій аспект угоди. Зрозуміло, що "Батьківщина" та "Фронт Змін" отримають більше місць, аніж "Свобода". Але яким буде в такому разі співвідношення облікової і мажоритарної пропорцій в опозиції і, тим більше, персональне наповнення такого списку? Напевно, наші опозиціонери скористаються нормою закону про вибори, що допускає подвійне балотування, - за партійним списком і по округу. І тут можуть початися проблеми, помножені на взаємну недовіру. Можливі сутички на округах. Щоб уникнути цього, слід було б поставити справу так, щоб в узгодженого кандидата був кандидат-дублер. Але якою буде партійна належність цього дублера? Та й навколо такого потенційного "містера номер два" теж можуть бути неабиякі дискусії. Нарешті, слід згадати про те, що частина опозиції до угоди не долучається. І долучатися не збирається. Наприклад, Віталій Кличко та інші опозиціонери рангом і популярністю менше утворюють так звану другу опозицію, або ту саму "опозицію опозиції", якою намагаються уникнути потенційні "підписанти". "УДАРу" Кличка об'єднання з Яценюком і Турчиновим не потрібне, тим більше не потрібна єдність з Тягнибоком. Отже, 22 січня три відомі українські партії урочисто підпишуть якийсь документ. Формально буде покладено початок єдності дій. Фактично все залежатиме від внутрішньої мотивації вождів і дисципліни окремих кандидатів усіх трьох партій. І, найголовніше, ніхто не може гарантувати виборцям, що умовний депутат Н. не стане "тушкою" на другий же день проходження в парламент, підсумовує Павло Ковальов в газеті "День". Газета "Україна молода" в статті "Схід і Захід - разом!" повідомляє, що 22 січня багато тисяч громадян країни утворять "живий ланцюг" від Галичини до Донбасу. Так само було в 1990 році, за півтора року до падіння радянської "імперії зла", коли українці сміливо продемонстрували, що вони жадають бути єдиною нацією, попри історичні та міфічні розломи. На сайті "Майдан" охочі можуть знайти "орієнтацію на місцевості" - хто в його місті чи області організовує "живий ланцюг", куди приходити 22 січня. Тут і Київ, де серцевиною події стане міст Патона (найстаріший з існуючих донині мостів через Дніпро, що поєднує правий та лівий береги України), і Харків, і Одеса, і Чернігів, і Донецьк, і Ялта, і Хмельницький, і Дніпродзержинськ. Станом на вчора зголосилися взяти участь у державницькій акції 400 тисяч людей, неофіційно - до чотирьох мільйонів, пише "Майдан". Ініціатори закликають творити ланцюг єдності без партійної символіки - тільки з жовто-блакитними стрічками і прапорами. Львів’яни, у яких людського ресурсу зазвичай вистачає на всі патріотичні акції, що відбуваються і за межами регіону, обіцяють "акредитувати" на події у столиці 600 своїх учасників. Таку кількість людей, за даними УНІАН, зорганізовує Всеукраїнський комітет "Наступ". Як каже його співголова Руслан Секела, учасники планують розгорнути велетенський прапор України на ще одному мосту через Дніпро - Пішохідному. Це буде полотнище завдовжки 40 метрів, його планують закріпити на перилах мосту.
Більшість ініціативних груп планують о 12.00 прийти на Софійський майдан
для участі в молебні, а потім - у мітингу, який планує провести Комітет
опору диктатурі. За словами депутата від БЮТ Сергія Соболєва, під час цього зібрання більшість опозиційних партій підпишуть документ про об’єднання.
За матеріалами: NowostiMira.com
| |
|
Всього коментарів: 0 | |