Скасувавши серйозні спортивні змагання задля того, щоб уникнути приїзду до Бонну представників країн-агресорів, Німеччина продовжує надавати підтримку Україні і в інших сферах життя.

Так, днями Адміністративний суд Берліна відхилив скаргу колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, якому Бундестаг відмовився продовжувати фінансування офісу, пише Der Spiegel.

Видання пояснює, що у ФРН існує звичай, не оформлений у вигляді правил: канцлери Німеччини після звільнення з посади мають право обіймати посади в Бундестазі, які фінансуються парламентом Німеччини.

Такі офіси мають допомогти колишнім канцлерам Німеччини завершити дії, які вони здійснили, перебуваючи при владі. І зазвичай екс-канцлери користувалися цими привілеями до кінця своїх днів.

І ось вперше за 50 років Шредер став першим колишнім канцлером Німеччини, позбавленим цих привілеїв бюджетним комітетом Бундестагу. Це сталося у травні минулого року, коли Герхарда Шредера піддали різкій критиці за його зв’язки з росією та дружні стосунки з путіним.

Після звільнення з поста в 2005 році Шредера було призначено Газпромом головою наглядової ради компанії, відповідальної за проект Балтійського газопроводу Nord Stream з росії до Німеччини. Після анексії Криму рф колишній канцлер Німеччини також був висунутий урядом рф на посаду голови ради директорів найбільшої російської нафтової компанії "роснефть", щодо якої діють санкції ЄС. Він також очолював наглядову раду компанії "газпром", яка займається будівництвом нового балтійського газопроводу "Північний потік — 2", а на початку минулого року "Газпром" запропонував йому місце у своїй раді директорів.

Крім того, Шредер публічно розкритикував західні санкції, запроваджені проти росії за її агресію проти України. А в лютому минулого року, коли росія розпочала війну проти України, Шредер не засудив за це путіна та навіть надовго відклав критику російського нападу.

Тому рішення Бундестагу не продовжувати фінансування офісу Шредера було цілком логічним з погляду підтримки урядом та народом Німеччини героїчної боротьби українців проти російського агресора.

Раніше ЗМІ писали про ще один інцидент, пов’язаний із ставленням німців до агресії путіна: поліція Берліна заборонила використання прапорів як росії, так і України 8 і 9 травня, фактично зрівнявши країну-жертву та країну-агресора. На щастя, потім влада столиці Німеччини змінила своє рішення, залишивши заборону тільки на символіку росії і срср.