Дипломатичні відносини Пекіна і Вашингтона в кризі. Напередодні розпочав роботу новий спецкомітет Палати представників Конгресу США з протистояння з Китаєм.

Орган розроблятиме стратегію боротьби з глобальним китайським впливом. Комітет очолить представник Республіканської партії Майк Галлагер.

"Я хочу підкреслити, що робота комітету буде двопартійною. Спікер Маккарті хоче, щоб вона була двопартійною. І я твердо вірю, що крім власного народу, Комуністична партія Китаю найбільше боїться ідеї спільної роботи республіканців і демократів для протидії її агресії. Зараз ідеться про те, в якому світі ми хочемо жити. Чи хочемо ми жити в полегшеній версії концтаборів Сіньцзяна? Чи ми хочемо жити у вільному світі, де ми вільні від страху, вільні висловлювати свою думку і вільні обирати своє власне майбутнє?", — сказав Галлагер.

Створення комітету викликало критику з боку Пекіна. В адміністрації Байдена позиція щодо Китаю тоді була більш стриманою. За заявами американської преси, у Держдепі навіть пояснювали Китаю, що це ініціатива парламенту, де зараз більшість у республіканців. Але тепер, після інциденту з кулями-шпигунами над американською територією та інформації про те, що Пекін може почати постачати летальну зброю москві, адміністрація Байдена посилила риторику. Зокрема, і щодо питання Тайваню.

"Одна з причин, через яку світ так стурбований кризою в Тайванській протоці, полягає в тому, що це не внутрішня справа, як це подає Китай. Це питання, яке хвилює буквально весь світ. Щодня через цю протоку проходить 50% комерційних контейнерних перевезень. Переважна більшість напівпровідників, які потрібні світу для всього — від наших смартфонів і посудомийних машин до наших автомобілів, — виробляються на Тайвані. Якби криза на Тайвані виникла внаслідок будь-якої агресії Китаю, це мало б катастрофічні наслідки для світової економіки та країн по всьому світу", — сказав держсекретар США Ентоні Блінкен.

Такі заяви Пекін сприйняв як замах на власний суверенітет. У китайському Міністерстві закордонних справ різко відреагували на слова Блінкена.

"Я хочу ще раз наголосити, що тайванське питання є виключно внутрішньою справою Китаю. Це центр основних інтересів Китаю, політична основа і головна червона лінія в китайсько-американських відносинах. Китай ніколи не дозволить жодним зовнішнім силам втручатися в його внутрішні справи. Ми закликаємо США відступити, поки не стало надто пізно, перестати ходити по краю і проривати червоні лінії в тайванському питанні. А також перестати збивати з пантелику громадськість і говорити нісенітниці. Якщо США будуть наполягати, це спричинить серйозні наслідки, і вони заплатять високу ціну", — заявила представник МЗС КНР Мао Нін.

На тлі риторики Пекіна, що знову загострилася, Токіо продовжує свій курс на посилення армії. Японія погодила найбільший в історії річний військовий бюджет — 50 млрд доларів. Півтора з них — витратять на закупівлю американських ракет Tomahawk, з радіусом дії 1 600 км. Порівняно з попереднім роком, цей бюджет більший на 20%.