Запровадження Німеччиною контролю на всіх своїх сухопутних кордонах ризикує викликати ефект доміно, який може сильно послабити Шенгенську систему безперешкодного пересування, яка вважається одним із найбільших досягнень ЄС, пише Financial Times у статті «Німеччина відкриває старі рани перевірками на кордоні».

Берлін запровадив перевірки минулого місяця в рамках комплексу заходів із підтримки правопорядку, ухвалених після того, як ймовірний бойовик Ісіди із Сирії зарізав трьох людей у західнонімецькому місті Золінген.

Тепер Франція заявляє, що наслідуватиме цей приклад. Мішель Барньє, новий прем’єр-міністр Франції, заявив у вівторок у парламенті, що Франція може розширити прикордонний контроль, «як це дозволено європейськими правилами і як це щойно зробила Німеччина».

Це викликає побоювання за майбутнє Шенгенської зони і символізованої нею свободи пересування, яку давно розглядають громадяни ЄС як одне з найвидатніших досягнень європейського проекту.

Побоювання особливо сильні в районах, розташованих поблизу внутрішніх кордонів ЄС. Поліція в таких місцях тепер перевіряє автомобілістів, які десятиліттями без роздумів перетинали кордон Німеччини, щоб працювати, ходити по магазинах або спілкуватися.

«Те, як ми живемо, тепер під загрозою», – сказав Уве Конрадт, мер міста Саарбрюккен, розташованого на кордоні Німеччини з Францією. За його словами, ситуація нагадує йому похмурі дні 2020 року, коли Німеччина повністю закрила кордон із Францією, щоб зупинити поширення коронавірусу. «Багато людей вважають, що це розкриває старі рани від пандемії, які щойно почали затягуватися», – сказав він.

У червні 1985 року Західна Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург і Нідерланди підписали в невеликому люксембурзькому містечку Шенген угоду про поступове скасування перевірок на спільних кордонах.

Наразі до Шенгенської зони входять 25 із 27 членів ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія. Її площа становить майже 4 млн кв. км, а населення – близько 420 млн осіб.

Але правда в тому, що вже багато років країни поступово підточують Шенген. Нині вісім країн-членів – Німеччина, Австрія, Словенія, Італія, Данія, Швеція, Франція і Норвегія – проводять прикордонні перевірки з різних причин: «нелегальна міграція», “ризик терористичної діяльності” або Олімпійські ігри цього літа.

Брюссель стверджує, що дію Шенгенських правил може бути призупинено тільки в надзвичайних обставинах. «Відновлення прикордонного контролю має залишатися винятковим, суворо обмеженим у часі та крайнім заходом, якщо встановлено серйозну загрозу державній політиці або внутрішній безпеці», – заявив представник Комісії.

Але на практиці ці умови не завжди виконуються. «Якщо я подивлюся на Німеччину, Нідерланди, Францію чи Австрію, то ніде критерії [Брюсселя] не виконуються», – каже Тінеке Штрік, член Європейського парламенту від партії “зелених”. «Існує велике беззаконня щодо Шенгену».

Європейська комісія досі не порушила жодної справи про порушення проти країн, які запроваджують контроль на своїх кордонах. І ця поблажливість навряд чи зміниться.

«Я не бачу, щоб комісія порушувала будь-які справи про порушення проти тих, хто робить те, що хоче [на кордонах]», – сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС. Існує негласна угода про те, що тепер у нас більше свободи дій».

Дії Німеччини не настільки драматичні, як здається на перший погляд. Із середини жовтня минулого року вона перевіряє людей, які в’їжджають із Польщі, Чехії та Швейцарії, а з 2015 року – з Австрії. Крім того, вона запровадила тимчасові перевірки на кордонах із Данією, Францією та країнами Бенілюксу під час проведення футбольного чемпіонату Євро-2024 минулого літа.

Місцеві чиновники також зазначають, що новий режим, запроваджений 16 вересня, не мав великого практичного впливу на ситуацію: наприклад, на кордоні немає великих заторів.

«Це розумний контроль», – каже Бенджамін Фадавіан, мер міста Херцогенрат на кордоні Німеччини з Нідерландами. «Це не схоже на те, що вони знову ставлять бар’єр і кажуть кожному, хто приїжджає сюди, пред’являти паспорт».

Але потенціал руйнувань залишається величезним. За словами Гюнтера Гюлькера з Німецько-голландської торговельної палати (DNHK), щодня кордон між Нідерландами та Німеччиною перетинають близько 50 000 осіб в обох напрямках, а також 100 000 вантажівок і фур.

«Транспортні групи повідомили нам, що кожна година очікування в черзі тягне за собою додаткові витрати в розмірі 100 євро для кожного транспортного засобу», – сказав він. «Вільне переміщення товарів і людей є цінним активом, тому необхідно дуже ретельно підходити до реалізації подібних заходів».

Незважаючи на поступовий характер заходів, вжитих Німеччиною, вони викликали здивування у її сусідів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав його «неприйнятним», попередивши, що він означає «фактичне припинення дії Шенгенської угоди в широких масштабах».

Міністр міграції Греції Нікос Панагіотопулос заявив, що окремі країни не повинні в односторонньому порядку вносити зміни в систему прикордонного контролю та надання притулку ЄС. «Ми повинні домовитися про це, сівши за стіл переговорів і ухваливши рішення як Європа, – сказав він, – тому що в іншому разі все, що було побудовано досі, ризикує бути зруйнованим».

Деякі чиновники визнали, що прикордонні перевірки не стримують нелегальну міграцію. Один дипломат ЄС із країни, де наразі проводяться перевірки, сказав, що вони «швидше символічні, ніж ефективні».

Проте, праві популісти Європи тріумфували. «У плані боротьби з нелегальною імміграцією Німеччина наслідує приклад Італії», – заявила Ванда Ферро, заступник секретаря міністерства внутрішніх справ Італії. Віктор Орбан, угорський лідер, привітав Олафа Шольца в соцмережі X, сказавши: «Ласкаво просимо до клубу!».

Подібні заяви викликали у прихильників Шенгенської зони побоювання, що крок Німеччини з розширення контролю може створити небезпечний прецедент. За словами офіційних осіб, інші країни-члени ЄС уже розглядають можливість вжиття аналогічних заходів.

«Настрій змінився», – сказав високопоставлений дипломат ЄС. «Більше немає табу на розмови про це».

Уве Конрадт сказав, що тепер існує «реальна небезпека ефекту доміно». «Німеччина – велика країна, і те, що ми робимо, завжди відбивається на інших», – сказав він.

Він вважає нові заходи контролю болючим поверненням у дошенгенську епоху. Мерія Саарбрюккена розташована всього за 5 км від Франції, тож «для нас це все одно що прикордонний пункт просто посеред нашого міста».

«Питання полягає в такому», – додав він. «Чи хочемо ми Європу з відкритими кордонами або зовсім іншу Європу?»