Законом №353-VII "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо усунення обмеження у здійсненні господарської діяльності" передбачено, що державні контролюючі органи зобов’язані отримати дозвіл окружного адмінсуду в разі нарахування штрафних санкцій за результатами перевірки суб’єкта господарювання. Простіше кажучи, правомірність нарахованих санкцій ще треба підтвердити в суді.

Більше того, призупинити діяльність підприємства тепер можна лише за рішенням суду. Контролюючі органи повинні звернутися до суду з адміністративним позовом не пізніше наступного дня з прийняття відповідного документа про вживання заходів реагування, зазначено у законі.

Іменем України: на користь держави

На перший погляд цей нормативний документ мав би спростити життя бізнесу. Але чи насправді стануть підприємці більш захищені від застосування до них неадекватних заходів контролюючими органами? Представники підприємницького середовища в цьому сумніваються. "Суди - це не той орган, якому бізнес може довіряти повною мірою. Практика показує, що українські суди виносять рішення здебільшого в інтересах держави, тобто контролюючих органів", - коментує закон для DW голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес.

Мало хто з суддів зможе фахово розібратися в приписах конкретної інстанції, а відтак є небезпека, що все вирішуватиметься в односторонньому порядку, каже голова асоціації. Підприємці не надто охочі "зв’язуватися" з судами, зазначає Бермес, бо це завжди додаткові фінансові витрати і тривалий процес. Кращий спосіб - вирішувати питання на місці, у час перевірки.

Утім, додає він, якщо дія закону розповсюджуватиметься і на діяльність Пенсійного фонду, то це буде полегшення. Адже саме цей державний орган наділено надто широкими повноваженнями, каже Бермес. Пенсійний фонд може "вибивати гроші", відразу звертаючись до виконавчої служби, оминаючи судові інстанції, пояснює співрозмовник.

Рішення без участі відповідача

На переконання члена координаційної ради "Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України" Ігоря Гурняка цей закон перетворить суд на "формальну сходинку, частину репресивної владної машини".

Положення, де на розгляд справи по суті визначено лише п'ять днів, особливо насторожує експерта. "Наскільки фаховим може бути рішення про встановлення заходів реагування за п'ять днів? Звідки в середовищі суддів візьметься так багато фахівців у сфері економічних злочинів, які швидко вирішуватимуть поставлену проблему, - риторично запитує Гурняк. - А якщо відповідач не зможе за п'ять днів ознайомити суд зі своїми матеріалами, або не зможе взяти участь у засіданні, то що тоді?" Основна завуальована сторона цього закону: прийняття рішення без відповідача, робить висновок представник асамблеї.

Про час і місце слухання справи позивач може інформувати підприємців телефоном, факсом, мейлом, або кур’єром. Хоча, задля уникнення зловживань, ця процедура мала б передбачати повістку з обов’язковим особистим врученням, переконаний Ігор Гурняк.

Заважає брак прозорості

Закон є надто неоднозначним, він може як полегшити, так і ускладнити життя підприємцям, каже голова консалтингової компанії "Територія бізнесу" Андрій Якимів. "Держава має створити такі умови, щоб порушувати закон бізнесу було не вигідно. Відтак, відпаде потреба у додаткових процедурах на зразок "судових погоджень". Чим більше держава втручається у діяльність суб’єктів господарювання, тим важче вести бізнес", - запевняє Якимів.

Лише з часом стане зрозумілим чи відбудеться "співпраця" бізнесу з судами, каже експерт, але вже нині підприємці бачать численні рейдерські захоплення з "благословення" суду.

Проблема ще й у тому, що далеко не всі суб’єкти господарювання можуть собі дозволити утримувати юриста. А як показує практика, спори в українських судах вимагають багато фінансових і часових затрат, відриваючи підприємця від його основного заняття.

Важко збагнути ідеологію цього закону, каже Якимів. І додає, якщо все відбуватиметься у судах прозоро - то це на користь бізнесу. Утім, наголошує він, на жаль, реалії судової практики в Україні, говорять про зворотнє.