Авторитетний науковий журнал Science випустив спеціальний номер, присвячений дослідженню комети Чурюмова-Герасименко на основі даних, зібраних космічним апаратом Rosetta і зондом Philae, що спустився на поверхню комети. Прикметно, що ознайомитися з усіма матеріалами спеціального випуску можна безкоштовно на сайті видання, передає NEWSru.com.

Науковці встановили приблизну масу комети - за їхніми оцінками, вона сягає близько 10 трильйонів тонн, що в 100 млн разів перевищує масу Міжнародної космічної станції (МКС). Щільність космічного тіла - близько 470 кг на кубічний метр, на Землі схожу щільність мають пробка, деревина та аерогель. Низька маса і щільність комети означає, що вона має вельми пористу структуру - від 70 до 80% обсягу комети займають порожнечі. Знімки, зроблені бортовою камерою OSIRIS, а також іншими інструментами космічного апарата, дозволили зробити висновок, що поверхня комети має досить нерівну структуру. Найвищі ділянки, за розрахунками науковців, можуть досягати 900 метрів.

Поверхня ядра, як вважають дослідники, багата органічними матеріалами, але вода на ній практично відсутня. За допомогою інструмента VIRTIS науковцям вдалося знайти на поверхні сліди ароматичних вуглеводів, карбонові кислоти і спирти. При цьому є підстави вважати, що вони були присутні в первісній речовині комети, адже вони практично відсутні в її газовому хвості.

При цьому сам хвіст, або кома, виявився складнішим, ніж вважалося раніше. Дані Rosetta показали, що йому притаманна зміна денних і нічних циклів, а також деяка подоба зміни пір року, яка відбувається в міру наближення чи віддалення від Сонця. Це позначається на хімічному складі хвоста: зі зміною циклів в ньому змінюються пропорції різних речовин, що обумовлено зміною температурного режиму.

Варто зазначити, що з багатьох причин комета Чурюмова-Герасименко абсолютно не схожа ні на Землю, ні на інші відомі тіла у внутрішній частині Сонячної системи. Навіть її форма, яку найчастіше порівнюють з гумовою качечкою для ванни, змушує науковців губитися у здогадах про її походження.

Є підстави вважати, що вона могла виникнути внаслідок зіткнення двох невеликих протопланетних тіл. За іншою версією, химерна форма обумовлена ерозією центральної частини. Остаточно відповісти на це питання допоможе подальше дослідження комети. Як зазначають дослідники, є ймовірність, що з наближенням до Сонця "оживе" спусковий апарат Philae, який пропрацював лише 57 годин і перейшов в режим очікування, оскільки не зміг перезарядити сонячні батареї через "причурюмлювання" в нерозрахованих місцях на поверхні.

Нагадаємо, комета була відкрита 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві в результаті вивчення фотопластинок комети 32P/Комас Сола, знятих Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії у вересні того ж року.

12 листопада вперше в історії людства створений землянами науковий апарат здійснив посадку на поверхні комети. До орбіти комети зонд доставив космічний апарат Rosetta, що пролетів для цього 6 млрд кілометрів за 10 років.

Раніше журнал New Scientist анонсував це як одну з 10 найбільших подій в галузі науки і технологій в 2014 році.