The Economist пояснює, що означатиме перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США.

Дональд Трамп домінує на республіканських праймеріз. Згідно з кількома опитуваннями, він випереджає президента Джо Байдена в штатах, що вагаються. В одному з них, проведеному для New York Times, 59% виборців довіряють йому в питаннях економіки, тоді як Байдену − лише 37%. Принаймні на праймеріз цивільні позови та кримінальні переслідування лише зміцнили позиції Трампа.

Десятиліттями демократи покладалися на підтримку чорношкірих та іспаномовних виборців, але значна частина з них покидає партію. У наступні 12 місяців помилка будь-якого з кандидатів може визначити результат перегонів, а отже, перевернути світ.

Це небезпечний момент для такої людини, як Трамп, який знову стукає у двері Овального кабінету. Демократія у небезпеці вдома. Заява Трампа про перемогу на виборах у 2020 році була більше, ніж брехнею: це була цинічна ставка на те, що він зможе маніпулювати й залякувати своїх співвітчизників, і вона спрацювала. Америка також стикається зі зростаючою ворожістю за кордоном, яку їй кидає росія в Україні, Іран і союзні йому бойовики на Близькому Сході, а також Китай через Тайванську протоку і в Південнокитайському морі. Ці три країни слабко координують свої зусилля і поділяють бачення нового міжнародного порядку, в якому сила є правильною, а автократи − безпечними.

Оскільки MAGA-республіканці (радикальні прихильники програми Трампа “Зробимо Америку знову великою” (Make America great again/MAGA.− Ред.) планували свій другий термін протягом декількох місяців, Трамп-2 був би більш організованим, ніж Трамп-1. Істинні "віряни" обіймуть найважливіші посади.

Трамп не буде обмежений у своєму прагненні до відплати, економічного протекціонізму та театрально екстравагантних угод. Не дивно, що перспектива другого терміну Трампа наповнює парламенти й зали засідань відчаєм. Але відчай − це не план. Настав час упорядкувати тривогу.

Найбільшу загрозу Трамп становить для своєї власної країни

Найбільшу загрозу Трамп становить для своєї власної країни. Повернувшись до влади через програш на виборах у 2020 році, він, безсумнівно, утвердиться у своєму відчутті, що лише невдахи дозволяють собі зв'язувати себе нормами, звичаями й самопожертвою, які формують націю. Переслідуючи своїх ворогів, Трамп вестиме війну з будь-якою інституцією, що стоїть на його шляху, включно з судами та Міністерством юстиції.

Проте перемога Трампа наступного року також матиме глибокий вплив за кордоном. Китай та його друзі будуть радіти доказам того, що американська демократія не функціонує. Якщо Трамп розтопче належну правову процедуру і громадянські права в Сполучених Штатах, його дипломати не зможуть проголошувати їх за кордоном. Глобальний Південь підтвердив би свою підозру в тому, що американські заклики робити те, що правильно, насправді є лише вправою в лицемірстві. Америка стала б просто ще однією великою державою.

Протекціоністські інстинкти пана Трампа також будуть нічим не обмежені. Під час його першого терміну економіка процвітала, попри встановлені ним мита на китайські товари. Його плани на другий термін будуть більш руйнівними. Він і його помічники розглядають можливість запровадження універсального 10% збору на імпорт, що більш ніж втричі перевищує сьогоднішній рівень. Навіть якщо Сенат стримає його, протекціонізм, виправданий експансивним поглядом на національну безпеку, призведе до зростання цін для американців. Трамп також стимулював економіку під час свого першого терміну, знизивши податки та роздаючи виплати у зв'язку з Covid-19. Цього разу Америка має бюджетний дефіцит, який буває лише під час війни, а вартість обслуговування боргів є вищою. Зниження податків сприятиме інфляції, а не зростанню.

За кордоном перший термін пана Трампа був кращим, ніж очікувалося. Його адміністрація надала зброю Україні, уклала мирну угоду між Ізраїлем, ОАЕ та Бахрейном і налякала європейські країни, змусивши їх збільшити витрати на оборону. Політика США щодо Китаю стала більш яструбиною. Якщо примружитися, то ще одне транссанкціоністське президентство може принести певні вигоди. Байдужість Трампа до прав людини може зробити уряд Саудівської Аравії більш привабливим для переговорів після закінчення війни в Газі та зміцнити відносини з урядом Нарендри Моді в Індії.

Другий термін Трампа буде іншим, тому що світ змінився

Але другий термін буде іншим, тому що світ змінився. Немає нічого поганого в тому, що країни зобов'язані ставити власні інтереси на перше місце. Однак жага Трампа до укладання угод і його відчуття інтересів США не обмежені реальністю і не пов'язані з цінностями.

Трамп вважає, що для Америки витрачати кров і скарби в Європі − це погана угода. Тому він погрожує закінчити війну в Україні за один день і розвалити НАТО, можливо, відмовившись від зобов'язання США розглядати напад на одну країну як напад на всіх. На Близькому Сході Трамп, найпевніше, беззастережно підтримає Ізраїль, хай як би це розпалювало конфлікт у регіоні. В Азії він може бути готовий укласти угоду з президентом Китаю Сі Цзіньпіном про відмову від Тайваню, оскільки не розуміє, навіщо Сполученим Штатам воювати з ядерною наддержавою заради крихітного острова.

Але знаючи, що Америка залишить Європу, путін матиме стимул продовжувати війну в Україні та загарбати колишні радянські країни, такі як Молдова чи країни Балтії. Без американського тиску Ізраїль навряд чи зможе досягти внутрішнього консенсусу для мирних переговорів з палестинцями. Розраховуючи на те, що Трамп не підтримає своїх союзників, Японія і Південна Корея можуть отримати ядерну зброю. Стверджуючи, що США не несе глобальної відповідальності за боротьбу зі зміною клімату, Трамп зруйнує зусилля, спрямовані на її уповільнення.

І він оточений яструбами в питанні Китаю, які вважають, що конфронтація − це єдиний спосіб зберегти американське домінування. Опинившись між президентом, який вміє домовлятися, і його чиновниками, які розпалюють війну, Китай може легко прорахуватися щодо Тайваню, що призведе до катастрофічних наслідків.