Ісландія 29 серпня проводить референдум, який може повернути країну до одного з найскладніших політичних питань останніх двох десятиліть — переговорів про вступ до Європейського Союзу. Голосування не вирішує, чи стане Ісландія членом ЄС. Виборці відповідають лише на питання, чи варто уряду відновити переговорний процес із Брюсселем, зупинений у 2013 році.
Перед днем голосування країна фактично розділилася навпіл. Останнє опитування Gallup показало невелику перевагу противників відновлення переговорів — 51,6% проти 48,4% прихильників. Лише кількома днями раніше інше дослідження давало мінімальну перевагу табору «так», тому результат вважається непередбачуваним.
Рибальство, ціни й суверенітет стали головними аргументами
Найчутливішою темою залишається контроль над рибальськими ресурсами. Для острівної держави рибна галузь має не лише економічне, а й історичне значення, тому противники вступу побоюються передачі частини регуляторних повноважень Брюсселю. Вони наголошують, що Ісландія вже має доступ до єдиного європейського ринку через Європейську економічну зону, не будучи членом ЄС.
Прихильники переговорів відповідають, що нинішня модель дає країні доступ до ринку, але майже не дає впливу на правила, які Ісландія потім змушена виконувати. Вони також пов’язують можливе зближення з ЄС із економічною стабільністю, нижчою вартістю запозичень і сильнішою позицією малої держави у світі, де питання безпеки в Арктиці стають дедалі гострішими.
Вартість життя також стала центральною темою кампанії. Ісландці протягом останніх років відчували високу інфляцію та дорогі кредити, тому частина виборців розглядає європейський напрям як можливість отримати додаткову економічну передбачуваність.
Навіть перемога «так» не означатиме автоматичного вступу
Якщо більшість проголосує за відновлення переговорів, уряд зможе повернутися до процесу, розпочатого після фінансової кризи 2009 року. У 2013-му переговори були фактично заморожені після приходу до влади євроскептичного уряду.
Новий етап може тривати роками. Потрібно буде узгодити десятки напрямів — від рибальства та сільського господарства до митної політики, фінансів і правил внутрішнього ринку. Лише після того, як буде відомий повний пакет умов, ісландці мають голосувати вдруге — вже безпосередньо за або проти членства.
Тому сьогоднішній референдум радше відкриває двері, ніж визначає остаточне майбутнє країни. Але для Ісландії це все одно історичний момент: після більш ніж десяти років паузи суспільство знову вирішує, чи варто повертати європейську інтеграцію до центру національної політики.
