Експеримент із кращим адмініструванням туристичного збору в чотирьох громадах Чернівецької та Хмельницької областей дав помітний фінансовий результат. За підсумками пілоту задекларовані суми збору зросли на 60%. Причому в окремих громадах динаміка виявилася значно вищою за середню.
Кам’янець-Подільська громада у другому кварталі збільшила показник на 84%, що дало додатково 203 тис. грн. У Староушицькій громаді надходження зросли в 11 разів порівняно з минулим роком — до 40 тис. грн. Хотинська громада додала 15%, або 4,9 тис. грн, а Китайгородська вперше задекларувала туристичний збір — 45,4 тис. грн.
Дані й аналітика виявили гроші, які раніше не доходили до бюджетів
Механіка пілоту базувалася не на підвищенні ставки, а на кращому обміні інформацією та спільній аналітиці податкової і місцевої влади. Для туристичних громад це принципова різниця: збільшення доходів відбулося насамперед через повніше декларування, а не через додаткове навантаження на тих, хто й раніше працював офіційно.
Ефект уже виходить за межі чотирьох початкових учасників. У 19 громадах різних областей туристичний збір задекларували вперше. Це показує, що навіть без великої реформи місцеві бюджети можуть отримувати додаткові гроші, якщо громада бачить реальний туристичний потік, зіставляє його з кількістю платників і системно працює з бізнесом.
Загальноукраїнська динаміка також позитивна. У першому кварталі задекларовані суми туристичного збору зросли на 25,2%, або на 17,7 млн грн, а в другому — на 24,9%, що додало ще 19,7 млн грн.
У тіні може залишатися до третини туристичного ринку
Потенціал для подальшого зростання значно більший. За оцінками фахівців, близько 20–30% туристичного ринку все ще може працювати в тіні. Для міст і селищ, які витрачають кошти на дороги, благоустрій, прибирання, освітлення та утримання туристичних об’єктів, це означає прямі втрати місцевого бюджету.
Туристичний збір особливо важливий тим, що він залишається в громаді. Навіть відносно невеликі суми можуть фінансувати локальні потреби, а в популярних напрямках системне адміністрування здатне давати вже відчутний ресурс.
Результат пілоту показує просту залежність: чим точніше громада розуміє власний туристичний ринок і чим менше в ньому неофіційної діяльності, тим більше грошей повертається в місцеву інфраструктуру. Тому досвід Кам’янця-Подільського, Старої Ушиці, Хотина та Китайгорода може стати практичною моделлю для інших туристичних центрів країни.
