Найбільша економіка Латинської Америки входить у передвиборчий період із помітним уповільненням. Валовий внутрішній продукт Бразилії у другому кварталі 2026 року зріс лише на 0,5% порівняно з попередніми трьома місяцями. Це значно слабше за 1,1% у першому кварталі, хоча результат все ж перевищив середній прогноз економістів, які очікували зростання на 0,4%.
У річному вимірі ВВП збільшився на 2,0%, також трохи краще за прогноз у 1,8%. Проте деталі звіту вказують на охолодження внутрішнього попиту. Споживання домогосподарств скоротилося на 0,4% — уперше за три квартали, тоді як на початку року воно зростало на 0,8%.
Висока ставка дедалі сильніше тисне на попит
Центральний банк Бразилії вже почав цикл зниження ставок у березні, але ключова ставка все ще становить 14% і залишається однією з найвищих у реальному вимірі серед великих економік. Висока вартість кредитів стримує споживання, інвестиції та активність у секторах, які найбільше залежать від фінансування.
Інфляція в середині серпня становила 4,24% у річному вимірі, що все ще вище цілі центробанку у 3%. Це обмежує можливість швидко здешевлювати гроші. У результаті уряд отримує складну комбінацію: економіку потрібно підтримувати, але надто швидке пом’якшення політики може знову підштовхнути ціни.
Сільське господарство рятує статистику, але не весь попит
Найсильнішим сектором другого кварталу стало сільське господарство, яке додало 2,8% завдяки сильним урожаям сої та кави. Бразилія є найбільшим у світі виробником і експортером обох культур, тому сприятливий аграрний цикл помітно підтримав загальний ВВП. Водночас послуги зросли лише на 0,2%, промисловість — на 0,1%.
Міністерство фінансів поки прогнозує зростання економіки на 2,3% за весь 2026 рік, але вже переглядає цю оцінку з ризиком у бік зниження. Уповільнення має і політичний вимір: президент Луїс Інасіу Лула да Сілва готується до жовтневих виборів, а рівень добробуту та зайнятості традиційно є ключовими факторами кампанії. Якщо високі ставки продовжать тиснути на споживання, економічна динаміка може стати одним із головних питань останніх тижнів перед голосуванням.
Сильний ринок праці поки стримує ризик різкого спаду: доходи населення продовжують підтримувати частину споживання, а аграрний експорт приносить валютну виручку. Проте економісти звертають увагу, що найбільш чутливі до кредитного циклу галузі вже майже не зростають. Якщо послуги й промисловість залишатимуться біля нуля у другій половині року, навіть добрий урожай не зможе повністю компенсувати втрату внутрішнього імпульсу.
Для виборчої кампанії це створює суперечливу картину. Уряд може посилатися на зростання ВВП і сильне сільське господарство, опозиція — на падіння споживання та дорогу вартість кредиту. Тому наступні дані щодо зайнятості, інфляції та роздрібних продажів матимуть політичну вагу, яка значно перевищує звичайне макроекономічне значення статистики.
