Аргентинські виробники яловичини отримали коротке вікно можливостей на китайському ринку. Тимчасове скорочення пропозиції з боку двох великих конкурентів — Бразилії та Австралії — може дозволити Аргентині збільшити продажі до Китаю та покращити ціни для експортерів. Саме Китай залишається одним із найважливіших напрямків для аргентинського м’яса.
Аналітики Росарійської біржі попереджають, що перевага, ймовірно, буде короткочасною. Бразилія має значно більші виробничі масштаби, а Австралія — сильну позицію в преміальному сегменті. Коли їхня пропозиція відновиться, конкуренція швидко повернеться.
Китайський ринок важливий для всієї аргентинської м’ясної галузі
Аргентина має світову репутацію виробника яловичини, але внутрішній ринок уже не може сам забезпечити зростання галузі. Експорт дає виробникам валютну виручку, а КНР купує великі обсяги різних відрубів, включно з тими, що мають нижчий попит у самій Аргентині.
Саме тому навіть невелика зміна китайських закупівель впливає на ціни худоби, роботу м’ясокомбінатів і рішення фермерів щодо розширення стада. Коли експортна маржа зростає, виробникам вигідніше інвестувати в поголів’я та продуктивність.
Водночас курс аргентинського песо залишається важливим фактором. Слабша валюта може робити експорт конкурентнішим у доларах, але одночасно підвищує внутрішні витрати на паливо, техніку та імпортні компоненти.
Швидко використати можливість складніше, ніж здається
Виробництво яловичини не можна збільшити за кілька тижнів. Від народження теляти до товарної тварини проходить значний час, тому короткий дефіцит конкурентів можна використати передусім через перерозподіл уже наявних партій і завантаження переробних підприємств.
Є й внутрішній політичний фактор. Яловичина має особливе значення для аргентинських споживачів, тому різке зростання експорту може піднімати внутрішні ціни та викликати дискусію про баланс між валютними доходами й доступністю м’яса вдома.
Для галузі найбільш цінним було б не одноразове збільшення продажів, а закріплення довгострокових контрактів і ширшої присутності у китайських торговельних мережах. Це дозволило б використати нинішній дефіцит конкурентів як стартову точку, а не просто короткий стрибок.
Тому аргентинські експортери мають діяти швидко, але обережно. Вікно справді відкрилося, проте воно визначається проблемами конкурентів, а не структурною зміною ринку. Коли Бразилія й Австралія повернуть обсяги, Китаю знову буде з кого обирати.
