Конгрес Чилі схвалив масштабний пакет економічних реформ президента Хосе Антоніо Каста, покликаний прискорити інвестиції та пожвавити зростання найбільшого у світі виробника міді. Центральним елементом документа є поступове зниження корпоративного податку з нинішніх 27% до 23% до 2029 року.
Пакет, який уряд називає «мегареформою», охоплює десятки законів і декретів та виходить далеко за межі одного податкового рішення.
Корпоративний податок знижуватимуть поступово
Реформа передбачає поетапне скорочення основної ставки для компаній протягом кількох років. Влада розраховує, що нижче податкове навантаження збільшить інвестиції, створить робочі місця та підвищить конкурентоспроможність країни.
Критики відповідають, що саме по собі зниження ставки не гарантує автоматичного припливу капіталу, особливо якщо інвестори не впевнені у довгостроковій стабільності правил.
Пакет змінює 36 законів і 15 декретів
Документ містить значно ширший перелік заходів: інвестиційні стимули, зміни у процедурах отримання дозволів, підтримку територій, постраждалих від пожеж, та окремі правила для великих інвестиційних проєктів.
Уряд Каста розглядає реформу як ключовий інструмент для повернення економіки до вищих темпів зростання після кількох років слабкої динаміки.
Частина положень ще не є остаточною
Попри завершення проходження через Конгрес, весь пакет не можна вважати остаточно закритим. Уряд планує застосувати вето до кількох положень, доданих під час парламентського розгляду.
Серед них — норми про так зване фінансове право на забуття, нарахування відсотків на відсотки та зміни щодо 30-денних строків оплати для малого бізнесу.
Конституційний суд також розглядає оскарження
Окремі положення щодо аквакультурних концесій, екологічних дозволів та податкової стабільності для нових інвестицій оскаржуються в Конституційному суді.
Це означає, що частина реформи може набрати чинності раніше, тоді як спірні статті залишатимуться на додатковому розгляді.
Для Каста це головний економічний проєкт президентства
Хосе Антоніо Каст вступив на посаду в березні 2026 року, пообіцявши дерегуляцію, скорочення податків та стимулювання приватних інвестицій. Саме «мегареформа» стала головним законодавчим втіленням цієї програми.
Її успіх оцінюватимуть не лише за формальним зниженням податкової ставки, а й за тим, чи зростуть капітальні вкладення, зайнятість та продуктивність.
Головним питанням залишається довіра інвесторів
Аналітики наголошують, що інвесторам потрібна не лише нижча ставка, а й прогнозовані правила на багато років. Судові суперечки, можливі вето та майбутні політичні зміни можуть зменшити ефект від реформи.
Тому схвалення закону Конгресом є важливим етапом, але не завершенням процесу. Наступні місяці покажуть, які положення остаточно набудуть чинності та чи зможе уряд перетворити реформу на реальне прискорення економіки.
