Гвінея-Бісау готується до голосування, яке може повністю змінити баланс влади в одній із найполітично нестабільних країн Західної Африки. Уже 30 серпня громадянам запропонують схвалити нову конституцію, що значно розширює повноваження президента й одночасно перебудовує правила парламентських і президентських виборів.
Референдум відбувається менш ніж через рік після військового перевороту. У листопаді 2025 року армійське командування перебрало владу за день до того, як виборча комісія мала оголосити результати президентських виборів. Відтоді країною керує перехідна військова адміністрація, яка пообіцяла завершити перехід до цивільного правління загальними виборами 6 грудня 2026 року.
Президент отримає значно більше важелів впливу на уряд і парламент
За чинною моделлю прем’єр-міністра визначає парламент, а вже глава уряду формує кабінет. Новий проєкт змінює цю логіку: президент зможе сам призначати й звільняти прем’єра та міністрів, створювати або ліквідовувати міністерства й особисто головувати на засіданнях Ради міністрів.
Окремо передбачається можливість розпуску парламенту у випадку серйозної політичної кризи та звільнення уряду за визначених обставин. Для країни, де протягом десятиліть суперництво між президентом, парламентом і силовими структурами неодноразово завершувалося кризами, це означає суттєве зміщення центру ухвалення рішень у бік президентської адміністрації.
Зміниться і сам парламент. Кількість депутатських місць пропонують скоротити зі 102 до 65, а кількість виборчих округів — із 29 до 12. Політологи попереджають, що укрупнення округів може послабити партії, які мають сильну локальну підтримку, але не володіють розгалуженою загальнонаціональною структурою.
Ще одна важлива норма стосується кандидатів у президенти. Окрім громадянства за народженням і вікового цензу, претендент має постійно проживати в Гвінеї-Бісау протягом попередніх п’яти років. Для частини опозиційних політиків і представників діаспори це може стати додатковим бар’єром.
Референдум стане тестом перед виборами 6 грудня
Конституційне голосування відбудеться в атмосфері недовіри між військовою владою та опозицією. Західноафриканське співтовариство ECOWAS раніше вимагало звільнення затриманих політичних діячів і швидкого повернення країни до конституційного порядку. Опозиційні сили, своєю чергою, побоюються, що нові правила закріплять надмірну концентрацію влади.
Гвінея-Бісау має довгу історію переворотів, заколотів і незавершених президентських каденцій. Від моменту незалежності від Португалії у 1974 році лише одному президентові вдалося повністю завершити визначений строк перебування на посаді. Саме тому будь-яка зміна конституції тут розглядається не лише як юридична реформа, а як питання того, хто фактично контролюватиме державу.
Якщо новий основний закон буде схвалений, грудневі вибори вже проходитимуть у значно зміненій політичній системі. Прихильники реформи можуть аргументувати її потребою в сильнішій і стабільнішій виконавчій владі. Критики ж бачать ризик того, що президент отримає надто широкі можливості впливати одночасно на уряд, парламент і виборчий процес.
Тому 30 серпня Гвінея-Бісау голосуватиме не просто за окремі конституційні статті. Від результату фактично залежить модель влади, з якою країна увійде в новий етап після військового перевороту.
