Колумбія готується до найпомітнішого розвороту міграційної політики за останні роки. Новий президент Абелардо де ла Еспріелья наказав міграційній службі та поліції розпочати рейди проти людей, які перебувають у країні без легального статусу, і пообіцяв масштабні депортації.
Першими під посилений контроль мають потрапити мігранти, яких підозрюють у кримінальних правопорушеннях. Після цього операції можуть поширитися і на тих, хто просто не має чинного дозволу на перебування. Такий підхід означає різкий відхід від політики попередніх років, коли Богота робила ставку передусім на легалізацію та інтеграцію венесуельців.
Близько 2,8 млн венесуельців опинилися в центрі нової політики
Колумбія прийняла найбільшу у світі кількість венесуельців, які залишили свою країну через тривалу економічну та політичну кризу. За актуальними оцінками, у Колумбії живуть приблизно 2,8 мільйона громадян Венесуели.
У 2021 році уряд Івана Дуке запустив масштабну програму тимчасового захисту, яка дала приблизно 2,3 мільйона венесуельців можливість отримати документи, працювати, навчатися та користуватися базовими державними послугами. Цю модель міжнародні організації часто наводили як один із найвідкритіших підходів до великої міграційної хвилі в Латинській Америці.
Однак останніми роками видача нових дозволів фактично зупинилася, а тема злочинності та безпеки стала значно гострішою в колумбійській політиці. Де ла Еспріелья, який прийшов до влади з жорсткою риторикою щодо кримінальних угруповань і контролю кордонів, тепер переносить цей підхід і на імміграційну сферу.
Правозахисні групи вже застерігають від колективного покладання відповідальності на мігрантів. Вони наголошують, що сам факт відсутності документів не означає причетності до злочинності, а статистика не підтверджує твердження, ніби венесуельці системно скоюють більше злочинів, ніж місцеве населення.
Рейди можуть змінити баланс у всьому регіоні
Колумбійське рішення важливе не лише для самої країни. Якщо депортації набудуть масового характеру, частина мігрантів може спробувати переміститися до Еквадору, Перу, Центральної Америки або знову рушити на північ у напрямку США.
Поки влада не назвала точну кількість людей, яких планує видворити, і не пояснила, як швидко можуть відбуватися процедури. Також залишається відкритим питання, чи зможе Венесуела приймати великі групи депортованих і як діятимуть щодо сімей, де частина людей уже має легальний статус у Колумбії.
Додаткову складність створює стан самої міграційної служби. На момент оголошення нового курсу в Migración Colombia ще тривали кадрові зміни, а нове керівництво мало вибудувати механізм виконання політичного рішення президента.
Для де ла Еспріельї це один із перших великих тестів після приходу до влади. Для Колумбії — момент, коли країна, що роками була головним притулком для венесуельської міграції, починає переходити до значно жорсткішої моделі контролю.
