На Міжнародній космічній станції готуються завершити ремонт, який виявився складнішим, ніж очікували. 25 серпня Аніл Менон і Софі Адено мають вдруге за тиждень вийти у відкритий космос, щоб встановити запасну високошвидкісну антену Space-to-Ground на фермі Z1.
Під час попереднього виходу 18 серпня астронавти провели за бортом 6 годин 23 хвилини. Вони змогли від’єднати несправну антену, однак демонтаж кабелів і кріплень зайняв більше часу, ніж передбачав план. У результаті старий блок тимчасово закріпили на конструкції станції, а встановлення нового перенесли на наступний вихід.
Менон працюватиме на кінці роботизованої руки Canadarm2
Новий вихід планують розпочати близько 08:35 за східним часом США. Орієнтовна тривалість — близько шести з половиною годин. Менон має переміщатися на Canadarm2, якою зсередини станції керуватимуть члени екіпажу, а Адено працюватиме на зовнішній конструкції.
Спочатку вони дістануть запасну антену із зовнішньої платформи зберігання та перенесуть її на Z1 над модулем Unity. Після механічного встановлення потрібно виконати точне підключення електроживлення й каналів передачі даних, щоб новий блок став повноцінною частиною високошвидкісної системи зв’язку.
Потім несправну антену планують перенести з тимчасового місця на зовнішню платформу. Якщо залишиться час, екіпаж може виконати додаткове завдання — замінити ретрорефлектор біля переднього стикувального вузла Harmony, який використовується для навігації кораблів, що прибувають до станції.
МКС не залишалася без високошвидкісного зв’язку
Попри несправність одного блоку, станція весь цей час мала працездатну Space-to-Ground антену, тому передача великих обсягів даних на Землю не припинялася. Система працює через супутники ретрансляції та забезпечує зв’язок із центрами управління, зокрема в Г’юстоні.
Вихід 25 серпня має стати вже третім для Менона та другим для Адено. Під час робіт 18 серпня французька астронавтка стала першою жінкою з Франції, яка здійснила вихід у відкритий космос.
Після завершення заміни антени фахівці вирішуватимуть, чи потрібен ще один вихід, попередньо запланований на 1 вересня. Частина його завдань залежить від того, скільки додаткової роботи вдасться виконати цього разу.
Для орбітальної станції такі ремонти мають особливу ціну часу: майже кожна дія у відкритому космосі виконується повільніше, ніж на Землі, а непередбачена проблема з одним кабелем або болтом може змінити весь графік. Саме тому незавершення заміни 18 серпня не вважають аварією — головним пріоритетом було безпечно завершити вихід і перенести решту роботи на окрему операцію.
