Японія наближається до моменту, коли багаторічна епоха надзвичайно дешевих державних запозичень почне відчутно змінювати бюджет країни. Міністерство фінансів розглядає можливість використати ставку 3,8% для розрахунку майбутніх витрат на обслуговування боргу — це буде найвищий такий орієнтир за 29 років.
У бюджеті на 2026 фінансовий рік для цих розрахунків використовується ставка 3,0%. Підвищення ще на 0,8 відсоткового пункта може здатися технічним, однак для Японії з її величезним державним боргом навіть невелика зміна середньої вартості запозичень означає значні додаткові витрати.
Причина — різкий рух ринку облігацій. Дохідність еталонних 10-річних японських державних паперів нещодавно піднімалася до 2,945%, найвищого рівня приблизно за три десятиліття. Зростання прибутковості означає падіння ціни облігацій і водночас збільшення вартості нових позик для уряду.
Політика великих витрат стикається з дорожчими грошима
Ситуація створює складний фон для економічної стратегії прем’єр-міністерки Санае Такаїчі. Її уряд робить ставку на активні державні інвестиції у стратегічні галузі та економічне зростання, але дорожче фінансування поступово звужує простір для нових витрат.
Ринок також очікує подальших кроків Банку Японії після багатьох років надм’якої монетарної політики. Якщо центральний банк продовжить підвищувати ставки, прибутковість облігацій може залишатися високою. Якщо ж він почне активно стримувати ринок великими покупками паперів, виникнуть питання щодо темпів нормалізації грошової політики.
У результаті уряд опинився між двома завданнями: не допустити втрати довіри до державних фінансів і водночас не відмовитися від інвестиційної програми, яку вважає основою майбутнього зростання.
Вища ставка поступово змінюватиме структуру бюджету
Розрахункова ставка 3,8% не означає, що весь державний борг Японії одразу обслуговуватиметься саме під такий відсоток. Значна частина паперів була випущена раніше за нижчими ставками, тому ефект дорожчих запозичень накопичуватиметься поступово — у міру погашення старих облігацій та випуску нових.
Проте напрям уже зрозумілий. Частка бюджету, яка йде на виплату відсотків, може збільшуватися і конкурувати з видатками на оборону, соціальні програми, інфраструктуру та промислову політику. Для країни зі старінням населення це особливо чутливо, адже витрати на пенсії та медицину також мають довгострокову тенденцію до зростання.
Японія десятиліттями могла підтримувати надзвичайно великий державний борг завдяки майже нульовим ставкам і потужному внутрішньому попиту на облігації. Тепер ця модель проходить серйозну перевірку: навіть без фінансової кризи нормалізація ставок робить старі боргові масштаби значно дорожчими для нового економічного циклу.
