Нові дані спостережень за Великим Бар’єрним рифом вказують на ознаки відновлення коралового покриву після різкого падіння, зафіксованого роком раніше. У північній і центральній частинах рифу дослідники побачили приріст живих коралів, тоді як південний сектор залишився приблизно стабільним. Це контрастує з результатами попереднього циклу моніторингу, коли два з трьох великих регіонів пережили найсильніше річне скорочення коралового покриву за десятиліття спостережень.
За даними, про які повідомляють на основі нового моніторингу Australian Institute of Marine Science, кораловий покрив у північній частині збільшився приблизно на 16,7%, а в центральній — на 10,2%. Науковці водночас застерігають від трактування одного сприятливого року як доказу довгострокової безпеки рифу.
Риф здатний швидко відновлюватися — і так само швидко втрачати корали
Великий Бар’єрний риф демонструє високу природну мінливість. Значну роль у швидкому відновленні відіграють корали роду Acropora, які ростуть швидше за багато інших видів. Вони здатні за кілька років суттєво збільшити загальний кораловий покрив, але мають і слабке місце: ці самі корали особливо чутливі до теплового стресу, циклонів та нашестя морської зірки «терновий вінець».
Саме тому Австралійський інститут морських наук останніми роками говорить не лише про середній рівень коралового покриву, а й про дедалі більшу волатильність системи. Риф може досягати дуже високих показників, а вже наступного року втрачати значну частину приросту через сильну морську хвилю спеки.
Попередній сезон був одним із найважчих
У звіті AIMS за 2024–2025 роки середній твердий кораловий покрив у північному регіоні впав із 39,8% до 30%, у центральному — з 33,2% до 28,6%, а у південному — з 38,9% до 26,9%. Основним фактором була масова подія знебарвлення коралів, посилена циклонами, прісноводними стоками та локальними спалахами чисельності «тернового вінця».
Те, що риф знову показує здатність нарощувати кораловий покрив, є важливим позитивним сигналом. Сприятливі погодні умови, зокрема хмарність і нижчий тепловий стрес у частині сезону, могли допомогти зменшити додаткову смертність.
Зміна клімату залишається головною довгостроковою загрозою
Науковці наголошують: часткове відновлення не скасовує ризику дедалі частіших морських хвиль спеки. Після 2016 року масове знебарвлення на Великому Бар’єрному рифі стало повторюватися значно частіше, ніж у попередні десятиліття.
Для оцінки стану рифу важливі не лише абсолютні відсотки коралового покриву, а й різноманіття видів, здатність колоній переживати спеку та час між великими порушеннями. Якщо інтервали між тепловими ударами стануть коротшими за період, потрібний коралам для відновлення, навіть високі показники окремих років не гарантуватимуть стабільності екосистеми.
Таким чином, нові дані дають підстави говорити про стійкість і здатність Великого Бар’єрного рифу відновлюватися, але водночас підкреслюють його вразливість. Саме поєднання цих двох характеристик — швидкого росту і високої чутливості — визначатиме майбутнє найбільшої коралової системи планети.
