Індонезійська рупія завершує тиждень під сильним тиском і прямує до найбільшого тижневого падіння з середини травня. У пʼятницю валюта слабшала приблизно на 0,3% — до 17 935 рупій за долар, а від початку тижня втрати перевищили 1%.
Основними причинами стали зростання прибутковості американських державних облігацій, сильніший долар і високі ціни на нафту. Для Індонезії це особливо чутливо, оскільки дорожчі енергоносії збільшують тиск на імпорт і бюджетні витрати на паливні субсидії.
Bank Indonesia залишив ставку на рівні 5,75%
Центральний банк Індонезії цього тижня не став знову підвищувати ключову ставку й залишив її на рівні 5,75%. До цього регулятор підняв ставку сумарно на 100 базисних пунктів у травні та червні, намагаючись зупинити ослаблення національної валюти.
Тепер банк робить більший акцент на ринкових інструментах і валютних операціях. Такий підхід дозволяє підтримувати рупію без автоматичного нового підвищення вартості кредитів для бізнесу та населення.
Аналітики водночас попереджають, що можливості такого захисту не безмежні. Якщо високі американські доходності та дорогий долар збережуться надовго, більша частина зовнішнього шоку знову може перейти саме на курс рупії.
Рупія стала найслабшою серед нафтоімпортуючих валют Азії
Від початку року індонезійська валюта втратила близько 7% до долара. Це найгірший результат серед великих азійських економік, які залежать від імпорту нафти. Паливні субсидії захищають споживачів від різкого подорожчання бензину, але одночасно збільшують навантаження на державні фінанси.
Інші валюти регіону в пʼятницю рухалися різноспрямовано. Тайський бат слабшав, тоді як малайзійський рингіт, південнокорейська вона і тайванський долар зміцнювалися. Торги в частині азійських країн проходили зі зниженими обсягами через святкові дні.
Для Індонезії ключовим питанням залишається баланс між підтримкою валюти та економічним зростанням. Занадто високі ставки можуть охолоджувати внутрішній попит, але швидке ослаблення рупії підвищує вартість імпорту, посилює інфляційні ризики й збільшує бюджетні витрати на енергоносії.
На курс також впливають очікування щодо політики Федеральної резервної системи США. Якщо американські ставки залишатимуться високими довше, інвестори мають більше стимулів тримати кошти в доларових активах, а валюти країн, що розвиваються, відчувають додатковий відтік капіталу. Для Bank Indonesia це означає необхідність уважно контролювати не лише внутрішню інфляцію, а й глобальний рух грошей.
Додатковим фактором для Індонезії є те, що сильний долар підвищує вартість обслуговування зовнішніх зобовʼязань компаній і державних структур, якщо вони номіновані в американській валюті. Саме тому тривале ослаблення рупії впливає не лише на ціни імпорту, а й на фінансові умови в економіці загалом.
