Ніч на 1 вересня стала для України черговим випробуванням масштабною комбінованою повітряною атакою. росія одночасно застосувала ударні безпілотники, дрони-імітатори та ракети кількох класів, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони. Лише безпілотників у цій хвилі було 218, причому близько третини з них належали до реактивних типів, які мають значно вищу швидкість і скорочують час на реагування.
У повітряній атаці також використовувалися балістичні ракети «Іскандер-М», KN-23 і ракети комплексу С-400, протикорабельні «Циркони», морські крилаті «Калібри», протирадіолокаційні Х-31П та реактивні засоби S8000 «Бандероль». Пуски здійснювалися з кількох напрямків, зокрема з брянської, курської, воронезької та ростовської областей росії, з району новоросійська, а також із тимчасово окупованих територій України.
ППО знешкодила більшість повітряних цілей
Станом на 08:30 українська протиповітряна оборона збила або подавила 199 повітряних цілей. До цього результату увійшли п’ять балістичних ракет, дві «Бандеролі», п’ять «Калібрів» і 187 безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших моделей. Для відбиття удару одночасно працювали авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.
Попри високий відсоток перехоплень, уникнути наслідків повністю не вдалося. Влучання ракет і ударних дронів зафіксували на 28 локаціях, ще на десяти місцях упали уламки збитих цілей. Частина ракет, за попередньою інформацією, не досягла заданих районів, а дані щодо їхнього падіння ще уточнювалися. Основними напрямками атаки стали Одещина та Київщина.
Реактивні дрони змінюють характер нічних ударів
Особливу увагу привертає частка реактивних безпілотників. Якщо раніше основу масованих атак становили відносно повільні Shahed, проти яких ефективно працюють мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі, то тепер росія дедалі активніше насичує хвилі швидкісними цілями. Це змушує Україну одночасно витрачати ресурси різних ешелонів ППО і швидше приймати рішення під час кожної нової хвилі.
Комбінування ракет різного призначення з великою кількістю БПЛА також ускладнює прогнозування маршруту атаки. Частина дронів може виконувати роль приманок, інші — змінювати напрямок уже в польоті, тоді як ракети запускаються так, щоб підходити до цілей у близькі часові проміжки. Саме тому ранковий результат у 199 знешкоджених цілей є не лише статистикою, а показником роботи багаторівневої системи оборони.
Атака 1 вересня показала, що росія продовжує робити ставку на масовані комбіновані удари й намагається технологічно ускладнювати кожну наступну хвилю. Для України це означає необхідність одночасно нарощувати кількість ракет до комплексів ППО, розвивати дешевші засоби перехоплення дронів і посилювати захист критичної інфраструктури в регіонах, які дедалі частіше стають головними напрямками ударів.
