Перший великий офшорний вітроенергетичний проєкт Південної Африки зіткнувся із затримкою. Екологічна оцінка вітропарку Gagasi потужністю 800 МВт біля Річардс-Бей призупинена, оскільки розробники переглядають технічну концепцію. Початково проєкт передбачав плавучі турбіни, але заявку відкликали для переходу до іншого типу закріплення.
Затримка виглядає особливо контрастно на тлі нового дослідження Світового банку. Воно оцінює технічно придатний потенціал офшорної вітроенергетики ПАР приблизно у 95 ГВт у вибраних прибережних районах, переважно за рахунок плавучих технологій. Це в багато разів перевищує потужність нинішнього проєкту Gagasi.
Південна Африка має сильний вітер, але складну інфраструктуру
Узбережжя країни має великі морські площі з високими швидкостями вітру. Теоретично це дозволяє виробляти значні обсяги електроенергії без використання вугілля. Для ПАР це особливо важливо, оскільки її енергосистема десятиліттями залежить від старих вугільних електростанцій і регулярно стикається з дефіцитом потужності.
Однак морський вітропарк потребує не лише турбін. Потрібні порти, кабелі, підстанції, судна для монтажу, ремонтні бази та нові лінії електропередачі. Значна частина потенційних зон розташована далеко від найсильніших вузлів мережі, тому вартість приєднання може бути дуже високою.
Проєкт Gagasi став тестом саме для цих практичних питань. Його розробляє спільне підприємство шведської Hexicon і південноафриканської Genesis Eco-Energy Developments. Нову технічну версію проєкту мають представити після завершення перепроєктування.
Світовий банк бачить не лише електроенергію, а й промисловий ефект
За оцінкою Світового банку, масштабний розвиток офшорної вітроенергетики може до 2050 року принести приблизно $6,7 млрд зарплат у внутрішню економіку. Йдеться про виробництво компонентів, будівництво портової інфраструктури, інженерні послуги та багаторічне технічне обслуговування.
Також офшорний вітер може допомогти скорочувати викиди від вугільної генерації. За довгостроковим сценарієм дослідження, потенційне зниження викидів електроенергетики може вимірюватися сотнями мільйонів тонн CO₂.
Втім, 95 ГВт — це оцінка ресурсу, а не затверджений план будівництва. Реально освоєна потужність залежатиме від тарифів, фінансування, екологічних дозволів і розвитку мереж. Затримка Gagasi якраз нагадує, що між великою цифрою на карті потенціалу та реальною турбіною в морі лежать роки технічної й регуляторної роботи.
