Компанії та фінансові установи в усьому світі надто повільно реагують на втрату біорізноманіття, хоча деградація природи вже створює ризики для прибутків, економічного зростання та глобальних ланцюгів постачання. Про це напередодні COP17 заявила виконавча секретарка Конвенції ООН про біологічне різноманіття Астрід Шомакер.
За її словами, частина великих компаній уже серйозно працює з природними ризиками, але багато інших залишаються осторонь і не аналізують, наскільки їхній бізнес залежить від води, ґрунтів, лісів, запилювачів та стабільних екосистем.
Втрату природи складніше вимірювати, ніж викиди
Одна з проблем полягає в тому, що біорізноманіття має дуже локальний характер. Викиди парникових газів можна порівнювати через відносно стандартизовані показники, тоді як вплив на конкретну річку, ліс, ґрунт або вид тварин залежить від місця діяльності компанії.
Через це інвесторам важче включати природні ризики в стандартні фінансові моделі. Додатково уряди багатьох країн поки не встановили обов’язкові правила розкриття інформації про вплив бізнесу на біорізноманіття.
COP17 перевірятиме виконання глобальної угоди
Наступна конференція сторін Конвенції про біологічне різноманіття відбудеться в Арменії. Одним із головних завдань стане оцінка прогресу за Куньмінсько-Монреальською глобальною рамковою програмою, погодженою у 2022 році.
Країни взяли на себе зобов’язання до 2030 року захистити 30% суші та моря, відновлювати деградовані екосистеми й скорочувати субсидії, які стимулюють руйнування природи.
Світ прагне мобілізувати щонайменше 200 мільярдів доларів на рік
Одна з цілей глобальної угоди — залучати на природоохоронні проєкти не менше 200 мільярдів доларів щороку з державних і приватних джерел. Поки прогрес відстає від плану.
За оцінками ООН, масштаби фінансування діяльності, яка шкодить природі, залишаються у багато разів більшими. Дослідження 2023 року оцінювало такі потоки більш ніж у 7 трильйонів доларів, причому більша їх частина припадала на приватний сектор.
Окремою темою стане Cali Fund
На COP17 країни також обговорюватимуть розвиток Cali Fund — механізму, який має спрямовувати частину доходів компаній, що заробляють на використанні генетичних ресурсів, на охорону природи.
Модель передбачає добровільні внески, прив’язані до доходу або прибутку компаній. Проте залишаються суперечки щодо того, як саме розподіляти кошти між державами, корінними народами й місцевими громадами.
Природні ризики перетворюються на фінансові
Втрата біорізноманіття може безпосередньо впливати на врожайність, доступ до води, вартість страхування, стабільність постачання сировини та роботу виробництв. Тобто екологічна проблема дедалі більше стає економічною.
ООН прагне, щоб компанії перестали сприймати природу лише як сферу корпоративної соціальної відповідальності. Напередодні COP17 головне питання полягає в тому, чи зможуть уряди й бізнес перетворити глобальні зобов’язання на конкретні інвестиції та правила, здатні реально зупинити деградацію екосистем.
