Минула доба на фронті стала однією з найінтенсивніших за останній час: українські військові зафіксували 233 бойові зіткнення. російські війська одночасно тиснули на кількох напрямках, але найбільша концентрація штурмів припала на Костянтинівський, Покровський і Слов’янський відтинки.
На Костянтинівському напрямку росіяни провели 34 атаки. Бої точилися в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Торецького, Софіївки та в напрямку Степанівки, Довгої Балки й Кучерового Яру. На Покровському напрямку зафіксовано 29 атак, а на Слов’янському — 23 штурмові дії.
Кількість дронів показує, як змінився масштаб війни
За одну добу російські війська застосували 10 626 дронів-камікадзе. Крім того, було зафіксовано 3 042 обстріли позицій українських військ і населених пунктів, із них 36 — із реактивних систем залпового вогню. Авіація росії здійснила 71 удар і скинула 241 керовану авіабомбу.
Ці цифри добре показують, чому сучасна лінія фронту дедалі менше схожа на класичну війну окремих танкових колон. Над полем бою постійно працюють розвідувальні та ударні безпілотники, артилерія отримує цілі майже в реальному часі, а пересування навіть невеликої групи може бути виявлене через кілька хвилин.
Тиск розтягнутий уздовж великої ділянки фронту
На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 12 атак, на Куп’янському — 14. На Гуляйпільському росіяни атакували сім разів, на Олександрівському — шість. Навіть там, де кількість штурмів менша, противник намагається змушувати Україну тримати резерви та боєприпаси одразу на багатьох ділянках.
Розтягування атак має власну логіку виснаження. Навіть невелика загроза на другорядній ділянці змушує тримати там розвідку, артилерію, протидронові засоби, евакуаційні групи та резерв. Коли таких ділянок одночасно багато, командування має постійно балансувати між посиленням найгарячішого напрямку й небезпекою оголити сусідній відтинок.
Українські авіація, ракетні війська й артилерія за добу уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили, три артилерійські системи та вісім пунктів управління безпілотниками. Окрема боротьба за штаби дронів стала однією з найважливіших складових фронту: знищення оператора або вузла управління інколи дає більший ефект, ніж ураження одного окремого апарата.
Інтенсивність у 233 боєзіткнення означає, що росія продовжує робити ставку на постійний тиск і виснаження. Для України ключове завдання залишається незмінним — не дозволити локальній чисельній перевазі перетворитися на оперативний прорив і водночас зберігати власні підрозділи, які воюють у режимі майже безперервного навантаження.
