Новини російсько-української війни

росія знизила прогноз видобутку нафти до 17-річного мінімуму: війна й удари по НПЗ дедалі сильніше б’ють по галузі

1 хв читання
Нафтова інфраструктура в росії на тлі зниження прогнозу видобутку

росія різко знизила прогноз видобутку нафти на 2026 рік. У проєкті оновлених макроекономічних оцінок виробництво очікується на рівні близько 494,2 млн тонн, або приблизно 9,88 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із 2009 року.

Порівняно з попередніми оцінками прогноз зменшили на 17,2 млн тонн. На наступні роки очікування також переглянуті вниз. Причини пов’язані одразу з кількома факторами: санкціями, обмеженнями експорту, проблемами з переробкою та наслідками українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

Проблеми НПЗ змушують міняти всю структуру нафтового ринку

Коли нафтопереробний завод тимчасово зупиняється або скорочує потужність, країна може спробувати збільшити експорт сирої нафти. Але це не повністю компенсує втрату переробки: бензин, дизель і авіапальне мають іншу цінність і потрібні внутрішньому ринку.

У 2026 році російський уряд уже вводив обмеження на експорт окремих видів пального, щоб зменшити дефіцит усередині країни. Удари по НПЗ посилили проблему, оскільки ремонт складного обладнання може тривати довго, особливо в умовах санкцій на постачання технологій і компонентів.

Нафтова галузь залишається одним із ключових джерел доходів кремля

Попри санкції, росія продовжує продавати великі обсяги нафти, передусім до Китаю та Індії. Але для бюджету важлива не лише кількість барелів, а й ціна, знижки для покупців, вартість перевезень і податковий режим.

Якщо видобуток справді впаде до прогнозованого рівня, це обмежить можливості швидко збільшити експорт навіть у разі сприятливих цін. Водночас скорочення переробки може тимчасово створювати додаткові обсяги сирої нафти для зовнішнього ринку, але така модель погіршує забезпечення пальним усередині країни.

Для України російська нафтова система має пряме військове значення. Вона приносить валютні доходи державному бюджету й забезпечує пальним армію та логістику. Саме тому нафтопереробні заводи, термінали й інша інфраструктура дедалі частіше опиняються в центрі ударів.

Остаточні урядові прогнози мають бути затверджені до кінця вересня, тому цифри ще можуть уточнюватися. Але сам масштаб перегляду показує: війна дедалі помітніше впливає не лише на окремі підприємства, а й на довгострокові плани однієї з найважливіших галузей російської економіки.

Зниження прогнозу важливе ще й для федерального бюджету росії, де нафтові доходи залишаються однією з основних статей. Менший фізичний обсяг робить фінанси чутливішими до кожного падіння світової ціни та до розміру знижки, яку вимагають покупці.