Гуманітарна ситуація в М’янмі опустилася до нового мінімуму. За оцінкою ООН, внутрішнє переміщення населення зросло до 3,6 мільйона людей, 12,4 мільйона жителів країни потерпають від гострого голоду, а близько 400 тисяч матерів і дітей мають гостре недоїдання.
Новий звіт охоплює період із червня 2025 року до травня 2026-го і описує країну, де збройний конфлікт дедалі сильніше переплітається з кримінальною економікою, руйнуванням державних інститутів та масовими порушеннями прав людини. Особливо важкою залишається ситуація мусульманської меншини рохінджа.
ООН звинувачує військових і повстанців у систематичних порушеннях
За даними ООН, як військові М’янми, так і Армія Аракану, яка контролює значну частину штату Ракхайн, причетні до масштабних порушень щодо рохінджа. У звіті йдеться про вбивства, катування, примусове вербування, примусову працю, незаконні затримання та насильницьке переміщення.
Після перевороту 2021 року військова влада продовжує використовувати авіаудари, підпали та обмеження гуманітарної допомоги. За підрахунками ООН, від 2021 року загинули щонайменше 8075 цивільних, серед них 1774 жінки та 1074 дитини. Реальна кількість жертв може бути значно більшою через складність доступу до районів бойових дій.
У північній частині Ракхайну окремі звинувачення висунуті проти Армії Аракану. ООН повідомляє про арешти, катування, сексуальне насильство, примусову працю та захоплення земель рохінджа. Супутникові дані вказують приблизно на 2000 акрів вилучених земель, а свідки розповідали навіть про використання дітей у примусовій праці.
Мільйони переміщених людей опинилися між фронтами, блокпостами та зруйнованою економікою. Доступ до продуктів, медицини та чистої води стає дедалі складнішим, тоді як гуманітарні організації не завжди можуть дістатися районів, де потреба в допомозі найбільша.
Рідкісноземельні метали перетворилися на паливо для «економіки конфлікту»
Окремий розділ звіту присвячений стрімкому розширенню нелегального видобутку рідкісноземельних металів у штатах Качин і Шан. Після руйнування системи державного контролю кількість таких майданчиків різко збільшилася, а доходи від видобутку стали одним із джерел фінансування різних озброєних структур.
У Качині супутникові знімки виявили 302 нові ділянки видобутку з 2021 року. У Шані кількість майданчиків зросла з 12 до перевороту до 85 після нього. Торгівля рідкісноземельною сировиною у 2023 році, за оцінками, досягала приблизно 1,4 млрд доларів, причому значна частина потоку була орієнтована на китайський ринок.
Наслідки виходять далеко за межі економіки. Токсичні стоки забруднюють річки та сільськогосподарські землі. У звіті згадуються хронічні захворювання та випадки викиднів у місцевих громадах, а забруднення вже поширюється водними шляхами до Таїланду, де в річках виявляли підвищені рівні миш’яку, свинцю, ртуті та марганцю.
Таким чином, криза М’янми дедалі менше схожа лише на внутрішню громадянську війну. Вона одночасно створює гуманітарні, екологічні, міграційні та економічні ризики для всього регіону. Поки політичного врегулювання не видно, цивільне населення продовжує платити найвищу ціну за затяжний конфлікт і розпад державних механізмів контролю.
