Світова енергетична система опинилася в ситуації, якої не було під час попередніх нафтових криз: майже половина глобального видобутку тепер припадає на країни, безпосередньо зачеплені війнами, збройними конфліктами або жорсткими санкційними протистояннями. У 2025 році такі держави забезпечували приблизно 45 млн барелів нафти на добу — понад 43% світового обсягу.
Нинішня криза відрізняється від класичних нафтових шоків 1970-х років тим, що проблеми виникають одночасно у кількох регіонах і на різних етапах ланцюга постачання. Під загрозою перебуває не лише видобуток сирої нафти, а й морські маршрути, нафтопереробні заводи, страхування суден, резерви пального та здатність швидко перенаправляти потоки між континентами.
Проблема вже не лише в нафті, а й у паливі
Найболючішим вузьким місцем стає нафтопереробка. Через війни, удари та зупинки підприємств світ втратив близько 10% доступних переробних потужностей. Це означає, що навіть за наявності достатньої кількості сирої нафти ринок може не отримати потрібного обсягу бензину, дизелю, авіаційного пального та інших продуктів.
Особливо гостро проблема проявляється в Азії, де імпорт готового пального скоротився, а переробні маржі залишаються дуже високими. Бідніші країни відчувають дефіцит сильніше, оскільки вони мають менші стратегічні резерви й обмежені можливості субсидувати ціни для населення.
Додатковий ризик створюють морські маршрути. Війна навколо Ірану та напруження в районі Ормузької протоки ускладнили транспортування мільйонів барелів на день, а атаки поблизу Суецького каналу підвищили страхові витрати й змусили частину перевізників обирати довші маршрути.
Енергетичний шок уже переходить в економічний
Дорогі енергоносії швидко перетворюються на вищі ціни на транспорт, продукти харчування та промислові товари. Країнам доводиться або перекладати витрати на споживачів, або збільшувати субсидії, що посилює тиск на державні бюджети й борги.
Міжнародні резерви поки стримують найгірший сценарій. Проте значна частина аварійних запасів уже була використана, а комерційні запаси скорочуються. Це залишає світовий ринок дедалі менш захищеним від нового великого збою — наприклад, тривалої зупинки стратегічного НПЗ або перекриття ключового морського маршруту.
Головна особливість нинішньої кризи полягає в її розосередженості. Жодна окрема угода чи припинення вогню не поверне систему до нормального стану миттєво. Пошкоджені заводи потребують ремонту, запаси — поповнення, а логістичні ланцюги — часу на відновлення. Саме тому навіть після політичного послаблення напруження високі ціни на паливо можуть залишатися частиною світової економічної реальності ще тривалий час.
