Європейський автомобільний ринок проходить межу, яку ще кілька років тому вважали далекою. У липні 2026 року повністю електричні автомобілі зайняли 25,7% нових реєстрацій на 16 ключових ринках Європи. Тобто вже приблизно кожна четверта нова машина, що виходить на дороги в цих країнах, не має бензинового чи дизельного двигуна.
Перехід прискорився одразу з кількох причин. Високі ціни на нафту зробили щоденну експлуатацію традиційного автомобіля дорожчою, урядові програми підтримки зберігають попит на електромобілі, а виробники нарешті вивели на ринок більше моделей у масовому ціновому сегменті. Сукупний ефект виявився сильнішим, ніж очікували багато аналітиків на початку року.
Франція та Німеччина різко наростили частку електрокарів
Особливо показовою стала Франція. У липні частка повністю електричних машин серед нових продажів там досягла рекордних 35%. Одним із факторів стали субсидії для покупців із нижчими доходами, а також поява компактних європейських моделей, які краще відповідають міським потребам і вже не виглядають преміальним товаром.
У Німеччині частка електромобілів наблизилася до 30%. При цьому загальна кількість нових реєстрацій електрокарів у Європі з початку року продовжує зростати двозначними темпами. За перше півріччя продажі збільшилися більш ніж на 40% і перевищили 1,2 млн машин, що підкреслює: липневий стрибок не є одиничною аномалією.
Північна Європа залишається ще попереду. У Данії, наприклад, електромобілі вже давно не сприймаються як нішевий продукт, а їхня частка серед нових реєстрацій значно перевищує середньоєвропейський показник. Натомість у низці країн Центральної та Південної Європи проникнення електрокарів поки набагато нижче через слабші стимули, доходи населення й нерозвинену зарядну мережу.
Головним обмеженням стає не автомобіль, а зарядка
Самі виробники дедалі краще закривають питання ціни та вибору моделей. На європейському ринку з’являються компактні електрокари, дешевші кросовери й нові покоління батарей із більшим запасом ходу. Конкуренція між європейськими та китайськими брендами також тисне на ціни й змушує концерни швидше оновлювати модельні ряди.
Проте інфраструктура не всюди встигає за попитом. Найскладніше власникам квартир без приватного паркомісця: вони залежать від публічних зарядних станцій, а їхня доступність і тарифи сильно відрізняються між містами та країнами. Саме зарядна мережа може стати головним фактором, який визначить темп наступної фази електрифікації.
Європейський авторинок усе ще далекий від повної відмови від двигуна внутрішнього згоряння, але психологічна межа вже пройдена. Коли електромобіль займає понад чверть нових продажів, він перестає бути альтернативою для ентузіастів і стає одним із центральних продуктів масового ринку. Тепер головне питання полягає не в тому, чи продовжиться перехід, а в тому, наскільки швидко інфраструктура та енергосистема зможуть його підтримати.
