Бразилія запускає одну з найамбітніших технологічних програм у своїй історії — держава інвестує близько 2,3 млрд реалів, або приблизно 444 млн доларів, у створення власної інфраструктури штучного інтелекту. Ключова особливість плану полягає в тому, що великі проєкти навмисно розподіляють між китайськими та американськими технологіями.
Для уряду президента Луїса Інасіу Лули да Сілви це не лише питання обчислювальної потужності. Бразилія прагне зменшити технологічну залежність від будь-якої однієї країни, створити власні великі мовні моделі та отримати інфраструктуру, здатну обробляти стратегічні державні й наукові дані всередині країни.
Два суперкомп’ютерні напрями
Понад половину загальної суми — близько 1,3 млрд реалів — планують спрямувати на інфраструктурний проєкт у Ріо-де-Жанейро. До нього залучать китайські Huawei та iFlytek. Основним завданням стане створення потужностей для розробки великих мовних моделей загального призначення та спеціалізованих систем для окремих секторів.
Ще приблизно 1 млрд реалів призначено для суперкомп’ютера в штаті Ріу-Гранді-ду-Норті. Влада розраховує, що після введення в експлуатацію система увійде до десятки найпотужніших у світі саме за можливостями обробки завдань штучного інтелекту.
Очікується, що ключовим постачальником графічних прискорювачів для другого проєкту стане американська Nvidia. Таким чином Бразилія фактично будує дві технологічні опори — одну із залученням китайських компаній, іншу на американській апаратній базі.
Ставка на стратегічну автономію
Уряд прямо пояснює таку модель бажанням уникнути залежності від одного постачальника. На тлі глобального суперництва США і Китаю доступ до передових чипів, хмарної інфраструктури та систем ШІ дедалі частіше стає не лише комерційним, а й геополітичним питанням.
Для Бразилії, яка намагається проводити більш самостійну зовнішню політику, технологічна автономія перетворюється на окрему державну мету. Країна хоче мати можливість розвивати власні моделі, не передаючи критичні масиви даних за кордон і не залежачи повністю від правил іноземних хмарних платформ.
Фінансування надходитиме з Національного фонду наукового і технологічного розвитку. Вкладення розподілять у кілька етапів, а введення головного суперкомп’ютера в повну експлуатацію очікується до кінця 2027 року.
ШІ — лише частина ширшої технологічної програми
Паралельно Бразилія розвиває й інші напрями цифрового суверенітету. Серед них — національні хмарні сервіси для державних даних, центр алгоритмічної прозорості та міжнародні проєкти у сфері напівпровідників.
Окрему увагу приділяють співпраці з Іспанією над відкритою архітектурою RISC-V. Вона розглядається як один із способів зменшити залежність від закритих технологій великих американських і азійських виробників процесорів.
Якщо програма буде реалізована в заявленому масштабі, Бразилія може стати головним центром високопродуктивних обчислень у Латинській Америці. Це створить базу не лише для чат-ботів чи генеративних сервісів, а й для досліджень у медицині, енергетиці, кліматі, аграрному секторі та державному управлінні.
Для регіону цей крок також має символічне значення. Латинська Америка довгий час залишалася переважно споживачем чужих цифрових платформ. Бразильський план показує спробу перейти від використання готових технологій до створення власної інфраструктури, моделей і правил гри.
