Китай та Індія знову повернулися до однієї з найскладніших суперечок в Азії — питання майже 3800-кілометрового кордону в Гімалаях. Після переговорів у Пекіні сторони домовилися продовжити пошук «справедливого, розумного та взаємоприйнятного» рішення й не допустити нового заморожування діалогу.
Переговори провели міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та радник з національної безпеки Індії Аджит Довал. Обидві сторони назвали зустріч предметною та відвертою, а головним практичним результатом стало рішення продовжувати контакти щодо врегулювання територіального спору й підтримання стабільності безпосередньо вздовж лінії фактичного контролю.
Після кривавого зіткнення 2020 року відносини лише тепер почали відтавати
Китай та Індія мають одну з найдовших спірних сухопутних ділянок у світі. Значна частина кордону в Гімалаях не демаркована, а різні уявлення сторін про проходження лінії контролю багато років створюють ризик локальних зіткнень.
Найглибша криза останніх років почалася у 2020 році після смертельної сутички військових у високогірній долині Галван. Вона спричинила майже чотирирічне військове протистояння, посилення угруповань з обох боків та різке охолодження політичних і економічних контактів між двома державами.
У жовтні 2024 року Пекін і Нью-Делі досягли домовленості про розведення сил у частині спірних районів. Після цього почалося обережне відновлення дипломатії. Торік прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вперше за сім років відвідав Китай, що стало одним із найпомітніших сигналів поступового потепління.
Проте повного примирення немає. Періодично виникають нові суперечки щодо патрулювання, карт, топонімів і військової інфраструктури. Саме тому сторони поки говорять не про готову угоду, а про необхідність утримувати прикордонне питання під контролем і не дозволити йому знову зруйнувати ширші двосторонні відносини.
Для Азії це більше, ніж суперечка двох сусідів
Китай та Індія — дві ядерні держави, два гігантські ринки й ключові центри сили в Індо-Тихоокеанському регіоні. Їхня конкуренція виходить далеко за межі гірського кордону: вона охоплює торгівлю, технології, морські маршрути, відносини з Пакистаном, співпрацю Індії зі США та боротьбу за вплив серед країн Глобального Півдня.
Ван Ї наголосив, що китайсько-індійські відносини вже мають не лише двостороннє, а й глобальне стратегічне значення. Пекін пропонує не дозволяти прикордонному спору визначати всю політику між країнами, а паралельно розширювати співпрацю там, де інтереси збігаються.
Наступний раунд спеціальних переговорів має пройти в Індії у 2027 році. До того часу головним тестом стане не підписання великого документа, а здатність армій і дипломатів уникати нових криз. Якщо стабільність збережеться, Пекін і Нью-Делі отримають шанс поступово перетворити прикордонний діалог із механізму гасіння конфліктів на реальний процес пошуку довгострокового компромісу.
