Україна та Фінляндія переводять оборонну співпрацю на новий виробничий рівень. Українські й фінські компанії підписали документи, які передбачають спільну розробку та виробництво безпілотних систем одразу у трьох середовищах — у повітрі, на морі та на землі. Домовленості були оформлені в Києві під час круглого столу за участю Президента України Володимира Зеленського та президента Фінляндії Александра Стубба.
Серед погоджених напрямів — виробництво безпілотників у Фінляндії для потреб України та європейського ринку, розвиток морських безекіпажних систем, а також створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів. Таким чином, співпраця виходить далеко за межі закупівлі готових дронів і переходить до спільного проєктування, локалізації та серійного виробництва.
Фінські технології плюс український бойовий досвід
Ключова логіка партнерства полягає у поєднанні технологічної бази Фінляндії з практичним досвідом України, отриманим у великій сучасній війні. Українські виробники за останні роки створили десятки моделей ударних FPV-дронів, перехоплювачів, розвідувальних апаратів, морських платформ і наземних роботів. Фінські компанії, своєю чергою, мають сильні компетенції у сенсорах, зв’язку, електроніці та інтеграції оборонних систем.
Один із конкретних прикладів — домовленість фінської Patria з українським виробником General Cherry. Сторони підписали лист про наміри, за яким Patria планує запустити виробництво дронів у Фінляндії. Українська компанія спеціалізується на ударних FPV-дронах, оптоволоконних системах, дронах-перехоплювачах і безпілотниках літакового типу.
Спільне виробництво стає частиною ширшої європейської моделі
Українсько-фінські домовленості вписуються у ширший курс країн Північної Європи та Балтії. У спільній декларації з Україною вони підтвердили намір нарощувати спільне виробництво дронів, систем протиповітряної оборони, засобів РЕБ, боєприпасів та інших критичних технологій. Це означає перехід від моделі, де Україні переважно передають готове озброєння, до системи спільних підприємств і взаємопов’язаних виробничих ланцюгів.
Для України такий формат дає одразу кілька переваг: доступ до європейських технологій і капіталу, додаткові виробничі потужності за межами зони бойових дій та можливість швидше масштабувати успішні розробки. Для Фінляндії це шанс інтегрувати реальний український бойовий досвід у власну оборонну промисловість і швидше адаптувати продукцію до вимог сучасної війни.
Нові домовленості показують, що дрони й роботизовані системи стають одним із головних напрямів оборонної інтеграції України з Європою. Якщо спільні проєкти вийдуть на серійний рівень, вони працюватимуть не лише на поточні потреби української армії, а й на довгострокове зміцнення оборонних спроможностей самої Європи.
