Північна Корея готується до можливого нового розгортання своїх військових у росії, хоча ознак того, що перекидання розпочнеться найближчим часом, поки немає. Таку оцінку 24 серпня оприлюднило Міністерство оборони Південної Кореї. У Сеулі водночас наголошують, що військова співпраця Пхеньяна з москвою не зменшується, а постачання озброєнь і боєприпасів триває.
За даними, озвученими у Південній Кореї, КНДР уже передала росії понад 15 мільйонів артилерійських боєприпасів. Крім артилерії, Пхеньян продовжує постачати короткодальні балістичні ракети та інші системи озброєння. Сеул розглядає ці поставки як важливий фактор, що дозволяє росії підтримувати високий темп бойових дій проти України.
Нові війська готують, але терміни не називають
Південнокорейське оборонне відомство не повідомило конкретної чисельності можливого нового контингенту. Раніше українська сторона заявляла про ризик відправлення до 50 тисяч додаткових військових із КНДР, але Пхеньян публічно заперечував ці оцінки. Нинішня заява Сеула формулюється обережніше: підготовка до подальших розгортань є, але немає підтвердження, що рух військ уже почався.
Північнокорейські військові раніше вже брали участь у бойових діях на боці росії, зокрема в Курській області. За різними оцінками, у 2024 році туди було направлено близько 14 тисяч військовослужбовців КНДР. Відтоді співпраця двох режимів стала значно ширшою й охоплює не лише живу силу, а й артилерію, ракети та обмін військовим досвідом.
Війна стає джерелом бойового досвіду для КНДР
Особливу тривогу у Південній Кореї викликає те, що КНДР може використовувати участь у війні проти України для вдосконалення власної зброї. Південнокорейські оцінки свідчать, що точність частини північнокорейських ракет могла покращитися завдяки зворотному зв’язку після бойового застосування та технічній підтримці з боку росії.
Для москви співпраця з Пхеньяном означає додаткове джерело артилерійських боєприпасів і ракет, які можна використовувати для підтримання інтенсивності війни. Для КНДР це можливість отримувати ресурси, технології та унікальний бойовий досвід, якого її армія десятиліттями не мала.
Якщо нове перекидання військ відбудеться, воно стане черговим свідченням того, що російсько-українська війна дедалі сильніше виходить за межі двостороннього конфлікту. У ній уже переплітаються військові ресурси, технології та інтереси держав різних регіонів світу, а участь КНДР залишається одним із найпомітніших прикладів такої інтернаціоналізації.
