Світові фармацевтичні компанії оголосили про інвестиції у США загальним обсягом понад 500 млрд доларів, створюючи одну з найбільших хвиль локалізації виробництва в історії галузі. Pfizer, Eli Lilly, Johnson & Johnson, Roche, AstraZeneca, Novartis та інші великі виробники одночасно будують нові заводи, розширюють дослідницькі центри та переносять частину ланцюгів постачання ближче до американського ринку.
Причини такого буму поєднують економіку і політику. США залишаються найбільшим і найприбутковішим фармацевтичним ринком світу, а адміністрація країни активно тисне на виробників, вимагаючи збільшувати внутрішнє виробництво. Додатковим стимулом стали тарифні ризики для імпортних ліків і фармацевтичних компонентів.
Pfizer заявила про $70 млрд
Pfizer планує спрямувати близько 70 млрд доларів на американські дослідження та виробництво. Компанія розглядає локальні потужності як спосіб одночасно скоротити ризики поставок і отримати кращі умови доступу до ринку в умовах торговельної невизначеності.
Eli Lilly готує шість нових виробничих майданчиків у США. Компанія вже оголошувала про об’єкти в Пенсильванії, Алабамі, Вірджинії та Техасі. Високий попит на препарати від діабету та ожиріння змушує виробника агресивно нарощувати потужності, оскільки дефіцит окремих препаратів у попередні роки показав ризики надмірно концентрованого виробництва.
Johnson & Johnson, Roche та AstraZeneca також розширюються
Johnson & Johnson збільшує заплановані американські інвестиції приблизно на 25%, до 55 млрд доларів. Швейцарська Roche має намір вкласти у США понад 50 млрд, включаючи великий проєкт розширення в Північній Кароліні. AstraZeneca планує інвестувати 50 млрд доларів до 2030 року.
Novartis заявила про приблизно 23 млрд доларів на будівництво або розширення десяти американських об’єктів. Аналогічні проєкти реалізують Merck, Biogen, Amgen, AbbVie, Gilead, Sanofi та інші компанії. Окремо Bristol Myers Squibb планує новий виробничий комплекс у Х’юстоні вартістю 2,3 млрд доларів.
Тарифний захист змінює географію фармацевтики
Фармацевтичні ланцюги десятиліттями були глобальними: активні інгредієнти могли вироблятися в одній країні, готові препарати — в іншій, а пакування та дистрибуція — в третій. Пандемія та геополітичні конфлікти показали слабкість такої системи, а можливі мита зробили локалізацію ще привабливішою.
Для США ця хвиля означає нові заводи, висококваліфіковані робочі місця й більшу автономність у виробництві критично важливих ліків. Для компаній — це дорога страховка від торговельних ризиків і спосіб закріпитися на найбільш прибутковому ринку. Якщо всі заявлені проєкти будуть реалізовані, американська фармацевтична промисловість отримає найбільше розширення виробничої бази за багато десятиліть.
