Індонезія погодилася зняти інвестиційний мораторій із тайської енергетичної групи PTT після врегулювання багаторічної суперечки, пов’язаної з нафтовою аварією в Тиморському морі. Рішення відкриває компанії шлях до нових проєктів у найбільшій економіці Південно-Східної Азії та одночасно завершує важливий етап конфлікту, що тягнувся з 2009 року.
За словами голови індонезійського регулятора upstream-нафтогазового сектору SKK Migas Джоко Сісванто, після скасування обмежень PTT взяла на себе зобов’язання інвестувати близько 5 млрд доларів у розвідку та видобуток нафти й газу в Індонезії. Детальної структури майбутніх вкладень поки не оприлюднено.
Суперечка почалася після аварії Montara
Причиною мораторію стала аварія на родовищі Montara в Тиморському морі. У 2009 році свердловина, якою управляла PTTEP Australasia — дочірня структура PTT, — загорілася. У море потрапили сотні тисяч літрів нафти біля північного узбережжя Австралії. Індонезія заявляла, що забруднення досягло її вод і прибережних районів провінції Східна Нуса-Тенгара.
У 2017 році уряд Індонезії подав позов приблизно на 2 млрд доларів, вимагаючи компенсації за ймовірну екологічну шкоду. Суперечка стала одним із найбільш тривалих екологічних конфліктів у регіональній нафтогазовій галузі та серйозно ускладнила можливість PTT розширювати інвестиції в Індонезії.
Компенсації відкрили шлях до відновлення співпраці
У 2022 році Джакарта повідомляла, що PTT погодилася виплатити 192,5 млн австралійських доларів — на той момент близько 135,85 млн доларів США — постраждалим рибалкам і фермерам, які вирощують морські водорості у Східній Нуса-Тенгарі. Тепер індонезійська сторона вважає виконання компенсаційних зобов’язань достатньою підставою для зняття інвестиційної заборони.
Рішення було озвучене після зустрічі керівника SKK Migas з міністром фінансів та міністром енергетики Індонезії. Це вказує, що Джакарта розглядає повернення PTT не лише як окрему корпоративну домовленість, а як частину ширшої політики залучення капіталу в енергетичний сектор.
Індонезії потрібні нові інвестиції у видобуток
Для Індонезії потенційні вкладення на рівні 5 млрд доларів є вагомими, оскільки країна прагне підтримувати власний видобуток і водночас задовольняти великий внутрішній попит на енергію. Розвідка нових родовищ потребує довгострокового капіталу, сучасних технологій і готовності компаній працювати зі складними геологічними та регуляторними умовами.
Для PTT повернення на індонезійський ринок означає можливість розширити регіональний портфель після багаторічної паузи. Водночас історія Montara залишатиметься важливим нагадуванням: великі енергетичні інвестиції тепер оцінюються не лише за обсягом видобутку, а й за здатністю компаній відповідати за екологічні наслідки своїх операцій.
