Україна та Сербія планують завершити переговори щодо угоди про вільну торгівлю до кінця 2026 року. Про намір прискорити роботу над документом заявили президенти двох країн під час переговорів у Белграді 8 серпня. Для Києва й Белграда ця угода має стати інструментом розширення двосторонньої торгівлі та усунення бар’єрів для бізнесу.
Переговори навколо торговельного режиму між країнами тривають багато років. Однією з найбільш складних тем залишаються тарифи та квоти для аграрної продукції. Тепер сторони заявляють, що хочуть перейти до фінальної стадії й підготувати все необхідне для укладення угоди до завершення року.
Торгівля стала однією з центральних тем візиту
Під час зустрічей у Белграді президенти Володимир Зеленський та Александар Вучич обговорили не лише політичні відносини, а й економіку, енергетику, інфраструктуру та продовольчу безпеку. Обидві сторони зацікавлені у збільшенні товарообігу й залученні компаній до спільних проєктів.
Для Сербії завершення переговорів має значення і в ширшому міжнародному контексті. Країна прагне просуватися до членства в Європейському Союзі та Світовій організації торгівлі, а врегулювання торговельних питань з Україною є частиною цього процесу.
Україна розраховує на нові можливості для експорту
Для українського бізнесу зона вільної торгівлі може спростити доступ на сербський ринок, насамперед для аграрної продукції, харчової промисловості, машинобудування та окремих видів промислових товарів. Водночас остаточний ефект залежатиме від того, які саме тарифні винятки та перехідні періоди будуть закладені в документ.
Сербські компанії також можуть отримати ширші можливості на українському ринку. Йдеться не лише про торгівлю готовими товарами, а й про постачання обладнання, будівельних матеріалів, участь у логістичних та інфраструктурних проєктах.
Відбудова України може стати окремим напрямом
Сербська сторона заявила про готовність долучатися до відновлення українських міст та інфраструктури. Це створює додатковий економічний вимір відносин, адже післявоєнне відновлення потребуватиме великої кількості матеріалів, техніки, інженерних рішень і фінансування.
Водночас конкретні механізми такої участі ще мають бути визначені. Потенційно вони можуть включати міжурядові домовленості, кредитні програми, участь приватних компаній і співпрацю з міжнародними фінансовими установами.
Політичні відносини залишаються складними, але прагматичними
Сербія традиційно підтримує тісні зв’язки з Росією та не приєдналася до західних санкцій проти Москви. Водночас Белград офіційно визнає територіальну цілісність України та підтримує її європейський курс. Україна, зі свого боку, не визнає незалежність Косова, що має для Сербії принципове значення.
Саме тому економічні домовленості можуть стати сферою, де сторони здатні рухатися швидше, ніж у найбільш чутливих зовнішньополітичних питаннях. Якщо переговорникам вдасться завершити угоду до кінця 2026 року, це стане одним із найпомітніших практичних результатів нового етапу українсько-сербських відносин.
