Південна Африка ризикує втратити частину майбутнього автомобільного виробництва на користь конкурентів з Азії, якщо не прискорить перехід на електромобілі. Уряд уже запровадив одну з найсильніших податкових пільг у галузі, однак керівники автовиробників попереджають: самих податкових стимулів недостатньо.
ПАР дозволяє компаніям відраховувати 150% кваліфікованих інвестицій у будівлі, обладнання та машини для виробництва електричних і водневих автомобілів. Пільга діє з березня 2026 року й має переконати міжнародні концерни залишати нові виробничі програми в країні.
Автопром дає майже чверть промислового виробництва ПАР
Автомобільна галузь є одним із ключових секторів економіки Південної Африки. У 2025 році вона забезпечувала 23,8% промислового виробництва, напряму працевлаштовувала близько 113 тисяч людей і підтримувала ще приблизно 498 тисяч робочих місць у суміжних сферах.
Близько 67% автомобілів, виготовлених у країні, експортуються. При цьому Європейський Союз і Велика Британія забезпечують приблизно 63% цих поставок і одночасно швидко посилюють вимоги до викидів та переходять на моделі з нижчим вуглецевим слідом.
Керівники галузі попереджають, що рішення про нові моделі приймаються на роки вперед. Якщо глобальний концерн обере Таїланд, Китай або іншу азійську країну як базу для нового електромобіля, ПАР може втратити виробничий цикл на десятиліття.
Податкова пільга не вирішує проблеми електрики та логістики
Виробники називають серед головних перешкод ненадійність електропостачання, стан логістичної інфраструктури, вартість праці, нестабільність правил і слабкий внутрішній попит на електромобілі. Частка нових енергетичних транспортних засобів на внутрішньому ринку ПАР становить лише близько 2,8% продажів.
Країна також не має суттєвих стимулів для покупців електромобілів. Імпортні мита та податки для дорогих моделей можуть піднімати загальне навантаження приблизно до 30%, залежно від вартості автомобіля.
Показовим сигналом стало рішення Toyota випускати електричну версію пікапа Hilux у Таїланді, а не в ПАР. Nissan цього року взагалі припинив місцеве виробництво через низьке завантаження заводу. Галузь наголошує: ризик полягає не в миттєвому закритті нинішніх підприємств, а в тому, що наступне покоління платформ, технологій та інвестицій може пройти повз країну.
Ще один ризик для ПАР — структура світового попиту. Якщо головні експортні ринки швидко відмовлятимуться від бензинових і дизельних моделей, заводи, орієнтовані на старі платформи, можуть втрачати замовлення навіть за збереження нинішніх виробничих потужностей. Саме тому галузь просить не лише податкових пільг, а й чіткої довгострокової політики, яка дозволить планувати інвестиції на роки вперед.
