Уганда та Бурунді наблизилися до участі в новій міжнародній силі, яку планують розгорнути в секторі Гази для підтримки крихкого перемир’я. Військові делегації двох африканських держав відвідали Ізраїль і обговорили можливе направлення особового складу. Для Уганди процес уже перейшов у практичну фазу: її парламент погодив внесок, а військові готують приблизно 1200 людей для потенційної місії.
З Бурунді остаточного рішення ще немає, однак її представники підтвердили інтерес до участі. Якщо переговори завершаться угодою, дві країни приєднаються до групи держав, які вже висловили готовність надати військових. Марокко заявило про можливість направити до 500 людей, а Косово, Казахстан та Албанія разом погодили близько 80. Це поки лише невелика частина від запланованого масштабу місії.
Міжнародну силу планують довести до 20 тисяч військових
Задум передбачає формування приблизно 20-тисячного контингенту під командуванням американського генерал-майора Джаспера Джефферса. Його завданням має бути контроль за дотриманням перемир’я, підготовка палестинської поліції та допомога в гарантуванні безпечного постачання гуманітарних вантажів. Сили мають працювати на територіях, які поступово переходили б під управління нового технократичного органу.
Однак реальні зобов’язання держав поки що суттєво відстають від заявленої мети. Індонезія раніше розглядала можливість направити до 8000 військових, але поставила рішення на паузу після нового загострення на Близькому Сході. Тому кожна нова країна, яка готова долучитися, має значення не лише символічно, а й для фактичної спроможності місії працювати.
Головна перешкода — невирішене питання роззброєння ХАМАС і виведення ізраїльських сил
План міжнародного контингенту напряму залежить від виконання політичної частини домовленостей. Вона передбачає роззброєння ХАМАС і поступове виведення ізраїльських військ із сектору Гази. Проте саме на цьому етапі процес зупинився: Ізраїль наполягає, що не залишатиме контрольовані райони доти, доки ХАМАС не буде повністю роззброєний. Через це навіть готовність окремих країн направити військових ще не гарантує швидкого розгортання місії.
Уганда та Бурунді мають значний досвід миротворчих операцій в Африці, насамперед у Сомалі, де їхні військові роками діяли в складі міжнародних сил проти угруповання «Аш-Шабаб». Саме цей досвід робить їх привабливими учасниками нової місії. Водночас участь у Газі буде значно складнішою політично: контингенту доведеться працювати в умовах недовіри між сторонами, високого ризику зриву перемир’я та гострої гуманітарної кризи.
