Верховна Рада 19 серпня знову призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ України. За кандидатуру, внесену президентом Володимиром Зеленським, проголосували 266 народних депутатів.
Рішення закриває кадрову паузу в одному з ключових міністерств воєнного часу. Після липневого переформатування уряду Сибіга тимчасово працював першим заступником міністра і виконував обов’язки керівника зовнішньополітичного відомства.
Для дипломатичної системи це означає продовження вже сформованого курсу без тривалого перехідного періоду, зміни переговорної команди та нового циклу знайомства з міжнародними партнерами.
Сибіга вже керував МЗС у двох попередніх урядах
Дипломат очолював Міністерство закордонних справ з 5 вересня 2024 року. У липні 2025 року його перепризначили після чергового формування Кабінету Міністрів, а влітку 2026-го посада знову залишилася без постійного керівника під час зміни уряду.
У дипломатичній службі Сибіга працює з кінця 1990-х років. Він обіймав посади в центральному апараті МЗС, працював у посольстві України в Польщі, був послом у Туреччині та працював в Офісі президента.
Третє призначення на ту саму посаду фактично закріплює персональну тяглість української зовнішньої політики. Для країни у стані війни це важливо, оскільки переговори щодо зброї, фінансування, санкцій і безпеки ведуться безперервно.
Перед МЗС залишаються воєнні та євроінтеграційні завдання
Одним із головних напрямків роботи залишається утримання широкої коаліції партнерів, які підтримують Україну озброєнням, фінансуванням і санкційним тиском на росію. Окрема частина дипломатичної роботи пов’язана з безпековими домовленостями та залученням інвестицій у відбудову.
Другий великий блок — переговори про вступ до Європейського Союзу. Україна має приводити законодавство до норм ЄС одразу в десятках секторів, а МЗС координує політичну частину процесу та роботу з державами-членами.
Повернення Сибіги на посаду міністра означає повну персональну відповідальність за роботу відомства після періоду виконання обов’язків. Для партнерів це збереження знайомого переговорника, а для дипломатичної служби — відсутність різкої зміни управління в середині активного міжнародного циклу.
Для української дипломатії стабільність керівництва особливо важлива в період щоденних переговорів про оборонні пакети, санкції та довгострокову підтримку.
Для української дипломатії стабільність керівництва особливо важлива в період щоденних переговорів про оборонні пакети, санкції та довгострокову підтримку.
Для української дипломатії стабільність керівництва особливо важлива в період щоденних переговорів про оборонні пакети, санкції та довгострокову підтримку.
