Системні українські удари по нафтопереробних заводах змінюють паливну логістику росії. Країна, яка є одним із найбільших виробників нафти у світі, дедалі активніше шукає готовий бензин за кордоном і навіть домовляється про переробку власної сировини на іноземних підприємствах.
У серпні по російських НПЗ було завдано щонайменше 18 атак — стільки ж, скільки за весь липень. На тлі нової хвилі ударів у низці регіонів знову запровадили або посилили обмеження на продаж бензину.
До росії пішли незвичні маршрути постачання пального
Одним із найпомітніших сигналів стала морська партія приблизно 200 тисяч барелів бензину з Туреччини. Паливо відправили з Мерсіна до балтійського порту Приморськ. Це вже не перша морська поставка автомобільного пального до росії цього літа.
Раніше бензин надходив через Єгипет із нафтопереробного заводу у Вадінарі в Індії. Загальний обсяг таких партій оцінювався приблизно в мільйон барелів.
Ще один механізм з’явився в Казахстані. росія домовилася з НПЗ Kondensat про переробку російської нафти за межами країни з поверненням значної частини готових нафтопродуктів. Через відсутність прямого трубопроводу сировину доведеться доставляти залізницею.
Паралельно різко зросли поставки пального з Білорусі. У червні імпорт із цього напрямку був у багато разів вищим, ніж роком раніше, що показує масштаб пошуку резервних джерел.
Удари створюють проблему не лише для заправок
Нафтопереробка є важливою частиною воєнної економіки росії. Пошкодження НПЗ одночасно скорочують випуск пального для внутрішнього ринку, ускладнюють військову логістику та зменшують можливості експорту нафтопродуктів за вищими цінами.
За оцінками галузевих аналітиків, ще до останнього посилення атак обсяги переробки вже скоротилися приблизно на 28%. Нові пошкодження збільшують витрати на ремонт і змушують російську владу витрачати додаткові кошти на імпорт та складні логістичні схеми.
При цьому росія продовжує видобувати великі обсяги сирої нафти. Парадокс полягає в тому, що наявність сировини не гарантує стабільного забезпечення бензином, якщо заводи, які перетворюють нафту на готове паливо, регулярно виходять із ладу.
Українська кампанія проти російської нафтопереробки розрахована на накопичувальний ефект. Окремий удар не змінює ситуацію миттєво, але серія атак змушує перерозподіляти ППО, ремонтувати заводи, обмежувати експорт і дедалі активніше шукати паливо за межами країни.
Особливо показовим є сам факт імпорту бензину країною з величезним нафтовим сектором. Він демонструє різницю між видобутком сирої нафти та здатністю безперервно переробляти її на потрібні економіці продукти. Саме цю вразливу ланку й намагаються системно вражати українські далекобійні безпілотники.
