Чому космічний телескоп James Webb спостерігає Всесвіт в інфрачервоному світлі
Інфрачервоні прилади James Webb дають змогу вивчати холодні об’єкти, пилові області та світло далеких галактик, яке розтягнув космічний простір.
NoWostimira: Новини. Об’єктивно. World. Оперативно. Своєчасно. Точно. Інформація. Масштаб. Істина. Репутація. Актуально.
За замовчуванням місто визначається приблизно за IP. Тут його можна змінити.
Погода: Open-Meteo. IP-геолокація: GeoJS.
Інфрачервоні прилади James Webb дають змогу вивчати холодні об’єкти, пилові області та світло далеких галактик, яке розтягнув космічний простір.
Астрономи вперше обʼєднали можливості Hubble і James Webb для систематичного вивчення дуже малих і тьмяних тіл за орбітою Нептуна. Ці транснептунові обʼєкти є залишками матеріалу, з якого понад чотири мільярди років тому формувала…
Космічний телескоп James Webb отримав одну з найдетальніших панорам області зореутворення IC 348 — молодого зоряного скупчення приблизно за тисячу світлових років від Землі. Серед тисяч джерел інфрачервоного світла астрономи шукал…
Космічний телескоп James Webb допоміг астрономам детальніше розібратися, що відбувається у молодих зоряних системах після зіткнень між великими камʼянистими тілами. Дослідники зосередилися на так званих екстремальних пилових диска…
Астрономи обʼєднали зображення 217 загадкових Little Red Dots із даних JWST і вперше впевнено побачили слабке світло їхніх галактик-господарів. Типовий розмір таких систем — лише близько 200 парсеків.
Нове дослідження 14 чорних дір раннього Всесвіту припускає, що частина з них має маси близько 1–10 млн Сонць, а не сотні мільйонів. Вони можуть швидко рости у фазі надінтенсивного поглинання речовини.
NASA опублікувала нове багатохвильове зображення Тарантулової туманності, або 30 Doradus, яке поєднує дані трьох космічних обсерваторій — Chandra, James Webb і Hubble. Різні діапазони світла показують одночасно гарячий газ, молоді зорі, пил і теплі хмари водню. Що відомо Туманність розташована у Вел
James Webb отримав нові інфрачервоні зображення планетарної туманності NGC 2392, де центральний білий карлик поступово руйнує навколишній пил.