Кахокія, стародавній мегаполіс індіанців, який місцеві жителі раптово покинули у XIV столітті, продовжує викликати запитання у вчених. Тепер дослідження ставить під сумнів попередню теорію, що вказує на нові, невідомі причини спустошення.

Таємниче і раптове зникнення стародавнього міста Кахокія здавна спантеличувало істориків. Мешканці покинули його приблизно в середині XIV століття й експерти досі не знайшли точної відповіді на свої запитання, пише Science Alert.

Кахокія, розташована в сучасному штаті Іллінойс, протягом кількох сотень років була жвавим мегаполісом, де проживало близько 50 000 людей. Драматичний вихід свідчить про те, що якась важлива подія порушила їхнє життя.

Раніше вважалося, що людей вигнала сильна посуха, яка спричинила масовий неврожай. Однак нове дослідження, проведене Бюро землеустрою США та Вашингтонським університетом у Сент-Луїсі, ставить під сумнів цю ідею.

"Враховуючи різноманітність їхньої харчової бази, окультурений ландшафт навколо Кахокії міг бути стійким перед зміною клімату і здатним виробляти більше їжі, ніж було потрібно кахокійцям", — зазначають дослідники у своїй роботі.

Ця стійкість очевидна зі зразків ґрунту, проаналізованих командою, які виявили постійний рівень ізотопів вуглецю, що вказує на те, що посуха і неврожай навряд чи були винуватцями занепаду міста.

Кахокія, колись найбільше північноамериканське місто на північ від Мексики, було розташоване через річку Міссісіпі від сучасного Сент-Луїса, штат Міссурі. Пізніше європейські дослідники виявили масивні земляні кургани, які позначили минуле міста, зокрема курган Монкс, одну з найбільших доісторичних земляних споруд такого типу.

Дослідники проаналізували глибокі зразки ґрунту, зосередившись на ізотопах вуглецю, які вказують на типи культур, що висаджувалися протягом століть. Консистенція ізотопів вуглецю-12 і вуглецю-13 протягом періоду виходу свідчить про те, що сільськогосподарські практики міста залишалися стабільними.

"Ми не побачили жодних доказів того, що прерійні трави зайняли місце, чого можна було б очікувати в сценарії, коли відбувався широкомасштабний неврожай", — пояснила археологиня Наталі Мюллер із Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. Вона та її колега-археологиня Кейтлін Ренкін припускають, що кахокійці, ймовірно, були пристосовані до умов посухи, можливо, мали складні системи зберігання їжі.

Команда має на меті розширити свої дослідження, щоб зрозуміти структуру посівів у ширшому регіоні і перевірити стійкість стародавніх культур до посухи. Це може виявити, чи змінювали мешканці культури у відповідь на кліматичні зміни. Попри отримані дані, точні причини занедбаності Кахокії залишаються незрозумілими. Дослідження припускає, що це могло бути поступовим процесом, на який впливали різні зовнішні фактори.

"Вони доклали багато зусиль, щоб побудувати ці кургани, але, ймовірно, існував зовнішній тиск, який змусив їх піти", — сказав Ренкін, вказуючи на складність ситуації.