Річна інфляція в Бразилії у липні сповільнилася до 4,44% проти 4,64% у червні та повернулася в допустимий діапазон центрального банку після двох місяців перевищення верхньої межі. Дані виявилися близькими до очікувань економістів, які прогнозували близько 4,4%.
Офіційна ціль бразильського центробанку становить 3% із допустимим відхиленням на 1,5 процентного пункту в обидва боки. Таким чином, верхня межа коридору дорівнює 4,5%, і липневий показник знову опинився трохи нижче цього рівня.
За місяць ціни зросли лише на 0,07%
У місячному вимірі споживчі ціни піднялися на 0,07% після 0,16% у червні. Результат був трохи вищим за середній прогноз ринку, але структура інфляції показала помітне послаблення тиску в кількох важливих категоріях.
Найбільший компонент індексу — продукти харчування та напої — подешевшав за місяць на 0,67%. Це допомогло компенсувати зростання витрат на житло, де на ціни вплинула дорожча електроенергія.
Selic уже знижували чотири рази поспіль
Центральний банк Бразилії на останньому засіданні четвертий раз поспіль знизив ключову ставку на 0,25 процентного пункту — до 14%. Попри початок циклу пом’якшення, монетарна політика залишається дуже жорсткою за світовими мірками.
Регулятор наголошує, що високі ставки вже дедалі помітніше охолоджують економічну активність, але попит усе ще підтримує інфляційний тиск. Тому банк поки не дає чітких сигналів щодо швидкості наступних знижень і залишає собі можливість реагувати на нові дані.
Дорогі гроші стримують кредитування та інвестиції
Висока ставка Selic впливає не лише на інфляцію. Вона робить дорожчими банківські кредити для домогосподарств і компаній, зменшує попит на великі покупки та охолоджує інвестиційні рішення. Особливо чутливими залишаються будівництво, роздрібна торгівля, автомобільний ринок і малий бізнес, які сильніше залежать від позикового фінансування.
Водночас високі бразильські ставки підтримують інтерес інвесторів до активів у реалах, оскільки забезпечують значну дохідність порівняно з багатьма розвиненими ринками. Це може допомагати валюті, але створює складний баланс для центробанку: занадто швидке зниження ставки здатне послабити реал і знову підживити імпортовану інфляцію, тоді як надто повільне — сильніше загальмувати економіку.
До стійких 3% ще далеко
Повернення в цільовий коридор не означає, що проблема інфляції вирішена. Частина аналітиків очікує, що наприкінці 2026 року показник може знову перебувати близько 5%, а стійке наближення до центральної цілі 3% відбудеться не раніше 2027-го.
Для уряду та бізнесу нинішня ситуація має двоїстий характер. Повільніше зростання цін полегшує становище споживачів і створює простір для майбутнього здешевлення кредитів. Водночас ставка 14% залишається серйозним тягарем для інвестицій, будівництва та споживчого кредитування. Тому подальша траєкторія інфляції фактично визначатиме темп відновлення найбільшої економіки Латинської Америки.
